Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

штак
штакун
шталт
шталтити
штама
штамбур
штамет
штампувати
штанатий
штандара 2
штандарина
штани
штанина
штанодран
штанці
штанько
штанькуватий
штанята
штапний
штапування
штапувати
штатула
штатульний
штахвет
штахети
штахетник
штельвага
штельмах
штельмашня
штем
штемп
штемпаль
штепурний
шти
штиб
штиба
штибель
штивляга
штигуліти
штик
штикуляти
штил
штиль
штильвага
штильгати
штим
штимуватий
штип
штирити
штирі
штирійчак
штирк
штиркати
штиркнути
штирма
штирогранястий
штирхайло
штирхати
штирхонути
штиря
штити
штитися
штих
штихіл
штіль
штовб
штовх!
штовхан
штовхати
штовхатися
штовхіць!
штовхнути
штовхонути
штокати
штола
штолє
штомпель
штопка
штопний
шторган
шторх!
шторхати
шторцом
штрап
штраповий
штрапувати
штрик
штрикавка
штрикати
штрикатися
штрики-брики
штрикнути
штриконути
штрих
штриха
штрихало
штрихіль
штрихонути
штрихувати
штрумент
штуб
штудерація
штудерний
штудерно
штука
штукарити
штукарка
штукарь
штукенція
штукований
штукувати
штунда
штундарь
штундовий
штурбак
штурляти
штурлятися
штурм
штурма
штурмак
Вітки нар. = відки. А вітки ти, пане-брате? Гол. IV. 464.
Гребі́нча́стий, -а, -е. 1) = Гребенатий. 2) Гребі́нчесті у́ставки. — уставки съ особаго рода узоромъ, вышивкой. Kolb. І. 49. Cм. Гребіночка 2.
Загрю́кати, -каю, -єш, гл. Застучать, захлопать (дверью).
Золитися, -лю́ся, -лишся, гл. Бучиться, щелочиться. «Золись-золись! на більш не надійсь! (як золять плаття). Ном. № 13384.
Матни́стий, -а, -е. Имѣющій большую матню. Чуб. VII. 416.
Мій, мого́ (моє́го), моє́му, (мо́му, мойму́), мѣст. Мой.
Пошеретувати, -ту́ю, -єш, гл. Передъ помоломъ ободрать шелуху съ зерна.
Скресити Cм. скрашати.
Стоколос, -су, м. стоколо́са, -си, ж. Раст. a) Bromus mollis L. ЗЮЗО. І. 114. б) Bromus squarrosus L. Анн. 71. в) Bromus secalinus L. Вх. Пч. І. 9. Анн. 71.
Червіти, -вію, -єш, гл. Болѣть. Мнж. 194.
Нас спонсорують: