Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

штак
штакун
шталт
шталтити
штама
штамбур
штамет
штампувати
штанатий
штандара 2
штандарина
штани
штанина
штанодран
штанці
штанько
штанькуватий
штанята
штапний
штапування
штапувати
штатула
штатульний
штахвет
штахети
штахетник
штельвага
штельмах
штельмашня
штем
штемп
штемпаль
штепурний
шти
штиб
штиба
штибель
штивляга
штигуліти
штик
штикуляти
штил
штиль
штильвага
штильгати
штим
штимуватий
штип
штирити
штирі
штирійчак
штирк
штиркати
штиркнути
штирма
штирогранястий
штирхайло
штирхати
штирхонути
штиря
штити
штитися
штих
штихіл
штіль
штовб
штовх!
штовхан
штовхати
штовхатися
штовхіць!
штовхнути
штовхонути
штокати
штола
штолє
штомпель
штопка
штопний
шторган
шторх!
шторхати
шторцом
штрап
штраповий
штрапувати
штрик
штрикавка
штрикати
штрикатися
штрики-брики
штрикнути
штриконути
штрих
штриха
штрихало
штрихіль
штрихонути
штрихувати
штрумент
штуб
штудерація
штудерний
штудерно
штука
штукарити
штукарка
штукарь
штукенція
штукований
штукувати
штунда
штундарь
штундовий
штурбак
штурляти
штурлятися
штурм
штурма
штурмак
Бій, бою, м. 1) Бой, битва. Хто не має зброї, най не йде в бої. Ном. № 4208. боєм увійти. Вооруженной силой войти. У Київ мусив боєм увійти. К. ПС. 133. 2) Битье, побои. Бою більш не буде, а за велику провинність під арешт сажатимуть. О. 1862. V. 108. Жінка од бою вмерла. Харьк. г. 3) Убой (скота). Та мовчки як іти на плаху, мов у різницях віл на бій. Греб. 4) Боязнь, страхъ. має боя. Боится. Фр. Пр. 114.
Дзвіни́ця, -ці, ж. 1) Колокольня. Як в Кийові на дзвіниці черні в дзвони дзвонять, так в Полтаві перекупки на місті гуторять. Ном. № 13445. 2) = Вежа 3. Гол. І. Объясн. къ рис. 21. О. 1861. XI; Св. 36. Ум. Дзвіни́чка.
Злотківець, -вця, м. = злот. Здурили ж ми попа: дали йому два злотківці, а він думав, що червінці. Чуб. IV. 278.
Косичка, -ки, ж. Ум. отъ косиця.
Поперегачувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и перегатити, но во множествѣ.
Прошколярувати, -рую, -єш, гл. Пробыть школьникомъ.
Ратище, -ща, с. Древко копья; копье. ЗОЮР. І. 293. Наважували на списи ратища. Стор. Да взяв на ратище ворота так, як от сніп святого хліба візьмеш. ЗОЮР. І. 4. А мій милий коня веде, на ратище підпірається. Грин. III. 593. Ув. ратюга.
Рибальство, -ва, с. Рыболовство. Черк. у. Стор. II. 98.  
Уздрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. уздріти, уздрю, -риш, гл. Видѣть, увидѣть, замѣчать, замѣтить. Не видала сова сокола, як уздріла, аж умліла. Ном. № 437 І. Змій.... як уздрів, що їх нема, — та як сунув поверх комишу доганяти. Рудч. Ск. І. 119. Вздріла уранці, що тебе нема. Кв. 1. 215. Доброго нічого там не вздріла. Гліб. Ой коби я свого любка на годинку вздріла. Гол. IV. 454.
Чухання, -ня, с. Чесаніе, почесываніе зудящаго мѣста (но не гребешкомъ).
Нас спонсорують: