Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шибиткуватий

Шибиткуватий, -а, -е. Шаловливый, быстрый, подвижной. Кобел. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 494.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИБИТКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИБИТКУВАТИЙ"
Відродок, -дка, м. Выродокъ.
Дурноп'Я́н, -ну, м. Раст. Datura stramonium L. ЗЮЗО. І. 121.
Загінча́й, -ча́я, м. = погонич (при плугѣ). Вх. Зн. 18.
Матюка́тися, -каюся, -єшся, сов. в. матюкнутися, -нуся, -не́шся, гл. Ругаться, выругаться по матери.
Плавзати, -заю, -єш, гл. = плазувати. О. 1862. IX. 107.
Повідня, -ні́, ж. У колесниковъ: дышло или приводъ, вставленный во вращающееся ухо пенька (Cм.); приводится въ дѣйствіе силою лошади или воловъ, совершающихъ круговое движеніе съ прикрѣпленнымъ веревками къ повідні ободомъ. Вас. 147.
Поцька, -ки, ж. Vulva.
Припнути, -пну, -не́ш, гл. = прип'ясти. Припну фартух дорогий. Чуб. V. 10.
Сокорити, -рю́, -ри́ш, гл. = сокотіти. Мнж. 192. Сокоче курочка на криті, сокорить. К. Дз. 155.
Турнаш, -ша, м. Большая льдина. Вх. Зн. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШИБИТКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.