Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шибеник

Шибеник, -ка, м. 1) Висѣльникъ, достойный висѣлицы. Відорвався, як шибеник від шибениці. Ном. № 3152. Борода як у владики, а сумління, як у шибеника. Ном. № 180. 2) Шалунъ, сорвиголова.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 494.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИБЕНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИБЕНИК"
Гевґати, -ґаю, -єш, гл. Осаживать назадъ (волы). Ґевґни воли. Вх. Зн. 10.
Де́-хто, мѣст. Кой-кто; нѣкоторые. Не стало й Богдана! Як віл під ярмом схилилась громада од Божої кари, і плакали де-хто. Млр. л. сб. 51. От трошки згодом вернулись до Бруса де-хто і посідали край його. Кв. Так він не стерпів, позбірав де-кого та й учинив проти ляхів трівогу. Сніп.
Довгово́вний, -а, -е. Длинношерстный (объ овцахъ).
Ле́ліч, -чу, м. Alnus viridis. Вх. Зн. 32.
Наддо́ювати, -юю, -єш, сов. в. наддої́ти, -ддою́, -доїш, гл. Наддаивать, наддоить.
Натяк, -ку, м. Намекъ. Чуб. II. 561. Ном. № 5700.
Окаянець, -нця, м. Окаянный человѣкъ. Ум. окая́нчик. Майданчики — окаянчики, не вмієте хліба з поля їсти. Мет. 466.
Раятися, -раюся, -єшся, гл. Совѣтоваться. Ви б раялись, та й до школи хлопця.
Сорокуля, -лі, ж. Гадюка. Сорокуля го уп'єлила. Вх. Зн. 73.
Цілик, -ка, м. = цілина. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШИБЕНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.