Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шибеник

Шибеник, -ка, м. 1) Висѣльникъ, достойный висѣлицы. Відорвався, як шибеник від шибениці. Ном. № 3152. Борода як у владики, а сумління, як у шибеника. Ном. № 180. 2) Шалунъ, сорвиголова.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 494.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИБЕНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИБЕНИК"
Викривлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. викривитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Искривляться, искривиться. 2) Кривляться, гримасничать.
Жа́брик, -ка, м. Раст. = жабрій лісовий. ЗЮЗО. І. 123.
Зачерви́віти, -вію, -єш, гл. Покрыться червями.
Збогати́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = збагатити.
Наза́вше нар. = назавжди. Тя назавше щире кохаю. Голов. І. 347.
Печаловитий, -а, -е. Печальный. А тут хто й стрінеться — понурий, неговіркий, печаловитий. МВ. І. 44.
Послинити, -ню, -ниш, гл. Послюнить. Мир. ХРВ. 63. Пальці послине. Кв.
Служебка, -ки, ж. Служанка. Н. Вол. у. К. Іов. 41. Коло неї лакеї й служебки ходять. Чуб. II. 100. Вона либонь була служебкою біля його Матері, а послі він забрав її за себе. Павлогр. у. Настя кабашна сама до погреба не одходила, служебку повірну посилала. Мет. 384. Ум. служебочка. Чуб. V. 893.
Утьоком нар. = навтек.
Фарисейський, -а, -е. Фарисейскій. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШИБЕНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.