Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шерехатий

Шерехатий, -а, -е. = шерепатий. Вх. Зн. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕРЕХАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕРЕХАТИЙ"
Вербуванець, -нця, м. Завербовавшійся въ войско. Вх. Лем. 396.
Витесати Cм. витісувати.
Витинати, -на́ю, -єш, сов. в. витяти и витнути, -тну, -неш, гл. 1) Вырубливать, вырубить, вырѣзывать, вырѣзать. Витяв з реміню шматок на підошву. Витяли пани ліс. Св. Л. 306. 2) Только сов. в. Перерубить, перерѣзать всѣхъ. Ворогів моїх настигну, не вернуся доти з поля, доки до ноги не витну. К. Псал. 40. 3) Дѣлать, сдѣлать что-либо съ жаромъ, съ силой. Витикати гопака. — Горнись лишень ти до мене та витнемо з лиха. Шевч. 621. Ще три штуки за тобою; витнеш, — ні пів слова. Г. Арт. О. 1861. ІІІ. 105.
Вівсина, -ни, ж. Зерно овса (одно).
Груміча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Сердито ворчать на кого (о человѣкѣ), побранивать. Їсть та й їсть та на нас ще грумічає, що не їмо. Грин. І. 33.
Зотхнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Вздохнуть. Кінь спіткнувся, тяженько зітхнувся: «Чого ти, коню, зотхаєш?» Грин. III. 237.
Поклін, -лону, м. Поклонъ. Десь мій милий чорнобривий через людей поклоняється... А що ж мені по поклону, коли його самого нема. Чуб. V. 202. Поклони бити, класти, покладати, давати, віддати. Оддайте поклони мамі й жінці. АД. II. 80. Также подарокъ при передаваемомъ поклонѣ: А він її поклін дає — коня вороного, вона йому поклін дає — хусточку шовкову. Чуб. V. 324. Ум. поклінчик, покло́ночок.
Пуголовка, -ки, ж. 1) = пуголовок. Вх. Пч. II. 17. 2) Рыба. Benthophilus macrocephalus. Браун. 27.
Теленькання, -ня, с. Звукъ колокольчика, бубенчика; тиканье.
Узятися, візьмуся, -мешся, гл. 1) Взяться. Коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж. Ном. № 11014. За рученьки біленькі взявшись, балакали то сяк, то так. Котл. Кн. Таке ледащо придалось той одинчик, що Господи!... і за холодну воду не возьметься. Рудч. Ск. ІІ. 107. узятися під бо́ки, у бо́ки. Подбочениться. Взявся під боки та й думає, що пан. Ном. № 2481. А парубки, узяв шись в боки, навприсядки пішли. Шевч. 565. 2) Быть взятымъ, отнятымъ. Візьметься від них жених. Єв. Мр. II. 20. 3) Взяться, приняться за что, сдѣлать что. Не візьмешся за роботу, робота сама не зробиться. Ном. № 11017. Як приїду та додому, не візьмуся їсти. Н. п. Виїхавши за Городок, взялися стреляти. Гол. І. 15. 4) Взяться, явиться. Де ся взяв татарин. Макс. Де взялося два купчики з Польщи, взяли таку коню ціну нарядили. Мет. 98. Відкіль се взявся неборак? Гліб. Початок і не можна знать, відкіля взявся. Ном. № 388. 5) Сочетаться бракомъ, пожениться. Хиба було коли в світі, щоб ті, що кохались, розійшлися, не взялися, — живими остались. Шевч. 269. 6)чим. Обратиться во что. Упав сніжок на обліжок та взявся водою. Мет. 50. Загорілось моє серце, слово полум'ям взялося. К. Псал. 95. А той як підскоче та черконе по яблуні: вона так попелом і взялись. Рудч. Ск. II. 77. Уже моє золото гряззю взялось і не маячить. Г. Барв. 290. Стіни чорні, аж цвіллю взялися — т. е. покрылись плѣсенью. Мир. ХРВ. 24. все так вогне́м і взялось. Все было объято пламенемъ. ЗОЮР. І. 152. 7) Пристать, къ кому, чему. Узявся, як реп'ях. Ном. № 2745. Узявся до мене смолою. Як приложит до тіла, так і візьметься. Радомысл. у. 8)ближ. Приблизиться. Козаки ближ взялися. Гол. І. 35. 9) моро́зи взялися, зимно ся взяло. Настали морозы, насталъ холодъ. Вх. Зн. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕРЕХАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.