Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шерехатий

Шерехатий, -а, -е. = шерепатий. Вх. Зн. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕРЕХАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕРЕХАТИЙ"
Вапнище, -ща, с. Известковая копь.
Віддячка, -ки, ж. Ум. отъ віддяка.
Дзи́знути, -ну, -неш, гл. О полетѣ пули, камня: издать звукъ, свиснуть. Камінь поуз голову дзизнув. МВ. (О. 1862. I. 86).
Зая́ва, -ви, ж. Заявленіе.
Збре́склий, -а, -е. О молокѣ: начинающій киснуть. Вх. Лем. 418.
Ліви́ця, -ці, ж. Лѣвая рука. Єдиного сина по правиці, другого по лівиці. Єв. Мр. X. 37.
Підкоморій, -рія, м. Подкоморій, придворный сановникъ (въ старой Польшѣ).
Попідмочувати, -чую, -єш, гл. Подмочить (во множествѣ). Такий дощ лив, ворохи мені на току попідмочувало. Харьк. у.
Решіточка, -ки, ж. Ум. отъ решітка.
Фара, -ри, ж. Первый изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій. Сим. 175.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕРЕХАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.