Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шепотання

Шепотання, -ня, с. Шепотъ, шептанье. Мир. Пов. І. 137.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕПОТАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕПОТАННЯ"
Громадя́нство, -ва, с. Общество, общественное тѣло, культурное общество. Не сумуймо про мизерну долю нашого українського народу; не журімося про те сиріцтво, у якому зостався і зостається він без первоцвіту свого громадянства. К. XII. 130.
Іміти, імію, -єш, гл. = мати. Єдиного тільки у себе сина імала. Чуб. III. 15.
Красноголовець, -вця, м. Грибъ, Agaricus emeticus. Гайку, гайку, дай гриба й бабку! сироїжку з добру діжку, красноголовця з доброго молодця! Ном. № 340.
Лобогрі́йка, -ки, ж. Шуточное названіе примитивнаго устройства жатвенной машины, очень тяжелой въ работѣ. Херс.
Луза́тися, -заюся, -єшся, гл. Лущиться. Сире насіння погано лузається. Чернигов. у.
Спахнути Cм. спахувати.
Сюрчання, -ня, с. 1) Жужжаніе, трескъ (насѣкомыхъ). Докучне сюрчання травяних коників. Мир. ХРВ. 4. 2) Жужжаніе (веретена).
Тижник, -ка, м. Ум. отъ тиждень.
Ціточка, -ки, ж. Мѣдный кружечекъ въ формѣ маленькой выпуклой пуговицы, родъ полаго полушарія; такія ціточки употребляются гуцулами для инкрустаціи на деревѣ; а когда къ нимъ придѣлаютъ фостики, тогда онѣ назыв. бабриками и ими украшаются кожаные пояса. Шух. І. 278, 287, 127.
Шмалко, -ка, м. Названіе быстро ходящаго вола. КС. 1898. VII. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕПОТАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.