Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шепотання

Шепотання, -ня, с. Шепотъ, шептанье. Мир. Пов. І. 137.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕПОТАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕПОТАННЯ"
Бражник, -ка, м. 1) Чанъ для браги. 2) Продавецъ браги.
Здму́хувати, -хую, -єш, сов. в. здмухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сдувать, сдуть. Здмухни порох з стола.
Кітка, -ки, ж. Кошка. Рано пташка заспівала б, як би кітка не ззіла. Ном. № 1950. Не грай, кітко, з медвідем, бо тя здавить. Ном. № 1213.
Нізка, -ки, ж. 1) Мякоть въ тыквѣ. Шух. І. 142. 2) Въ деревѣ: слой, находящійся непосредственно подъ корою, cambium. Шух. І. 176.
Позаду нар. Сзади, позади. Позаду зоставайся.
Послабити, -блю, -биш, гл. Ослабить. Жарив ті казани, а там були грішні душі. Раз ті душі його і просять: «не жарь нас»... Він трохи і послабив огонь. Мнж. 55.
Приналежний, -а, -е. Принадлежащій.
Прогайльовина, -ни, ж. = прогальовина. Левч. 129.
Хутро, -ра, м. Мѣхъ. Багацько у його добра, отласу, хутра і срібла. Греб. 317.
Цівати, -ваю, -єш, гл. Пищать (о цыплятахъ). Вх. Зн. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕПОТАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.