Вихилятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вихилитися, -люся, -лишся, гл.
1) Выгибаться, выгнуться. Дуб на йому (на чоловікові) трохи вихиливсь. А чого, коню, вихиляєшся? Чи я важко на тобі сидю?
2) Наклоняться, наклониться, склоняться, склониться. Годі тобі, чумаченьку, на пужально вихилятися.
3) Высовываться, высунуться, выставляться, выставиться.
4) Выступать, выступить. Вихиливсь за Кучманський шлях.
Гнівно нар.
1) Гнѣвно, сердито. Він гнівно тянув на його.
2) Обидно, непріятно. Може, кому гнівно, добродію, що я кажу? Ум. гнівненько. Та годи, доненько, всім зарівненько, щоб не було гнівненько.
Горди́на, -ни, ж. Раст. Viburnum Lantana, гордовина.
Машкара́, -ри́, ж. 1) Маска. А в нас є машкара. Хто ж його обікрав? — Бог його знає. Якісь, каже, замурдовані люде. Понадівали машкари, пов'язали гаразденько всіх, та й забрали що знайшли. 2) Харя, рожа, уродина. Бо ти того любиш, що красний із тварі; почкай, може достанеш страшную машкару.
Призба, -би, ж. Заваленка.
Роспланувати, -ну́ю, -єш, гл. Распланировать Я вже роспланував, де треба й хати становити.
Туй I нар.
1) Здѣсь, тутъ. Кед єсь видів туй да кого, било го імати.
2) туй, туй-туй. Сейчасъ, вотъ-вотъ. Як мій ґазда прийде, то ви туй згинете. Він, здається, туй-туй умре.
Урізатися, -жуся, -жешся, гл.
1) Врѣзаться. Так і вріжеться у саму гущину.
2) Обрѣзаться. Скинь шаблю, а то уріжешся.
Усміхнутися Cм. усміхатися.
Харамаркач, -ча, м. Невнятно произносящій, косноязычный.
