Без'язикий, -а, -е. 1) Не имѣющій языка. Без'язика коняка. 2) Нѣмой, безсловесный. І всі у ряд поставали, наче без'язикі. Дружки без'язикі. Шевченко, вийшовши дивом якимся із тиї темноти притоптаної, похилої, без'язикої.
Відригатися, -гаюся, -єшся, сов. в. відригнутися, -нуся, -нешся, гл. Отрыгиваться, отрыгнуться. Так хтось згадав, що вчорашній борщ відригнувся.
Дохо́джувати, -джую, -єш, гл. 1) Кончать, кончить хожденіе. 2) Донашивать. Доходювали свої сіртуки, то що, щоб по жнивах ( = по екзаменах у семинарії) надіти рясу й підрясник.
Жалкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. 1) Жаловаться. Жалкується на ногу. Де ти, синку, ходиш? що ти, синку, робиш? жалкуються молодиці, що ти шкоду робиш. Жалкується Лиман морю, що Дніпр робить свою волю. 2) Плакаться, сѣтовать, От як стала вона жалкуватись: що мені робити? Нема слуги. От життя моє! жалкується. 3) Пенять. Будуть на мене жалкуватися люде.
Зав'Я́зувати, -зую, -єш, сов. в. зав'яза́ти, -жу, -жеш, гл. 1) Завязывать, завязать. Зав'язав вовка в мішку. Великої треба хусти, щоб зав'язати усти. 2) Связывать, связать. Гріх не личком зав'язати та під лавку сховати. 3) Повязывать, повязать. Не росплете довгу косу, хустку не зав'яже. Переносно: зав'яза́ти го́лову. Выдти замужъ. Зав'язала головоньку, — не розв'яжу довіку. V. 4) Закладывать, заложить (зданіе). Зав'єзує хату. 5) — вік. Испортить жизнь. Я і твій вік зав'язала. . 6) — дорогу. Преградить путь, стать на пути. Гуси, гуси, зав'яжу вам дорогу, щоб не втрапили додому. 7) — світ. Сдѣлать жизнь безотрадной, горестной, несчастной. Зеленая ліщинонька проти сонечка зав'яла, молодая дівчинонька козаку світ зав'язала. Що вже тобі, дитя моє, зав'язаний світ. 8) — язик. Заставить молчать. Людям язика не зав'яжеш.
Захряснуты, -сну, -нешъ, гл. 1) Запрудиться, наполниться; засыпаться. Тамъ въ одного майстра хлопцивъ, якъ высыплять, то такъ улыця й захрясне. Гналы быкивъ, та такъ улыця й захрясла. Тамъ людей, людей: шляхъ захрясъ. Такъ базаръ и захрясъ возамы. Не кладіть соломи до дров, бо захрасне попілом та й не будуть горіти дрова 2) Застрять. Якъ захрясне въ горла, ніякъ не одкашляешъ. Пішов та й захряс там. Довелося б мені і в Москві захряснуть на безгріш'ї. .
Надде́ртий, -а, -е. Надодраный, надорванный.
Поглумка, -ки, ж. Насмѣшка. Нехай Бог боронить від скаженої миші, — поглумка.
Попадати, -даємо, -єте, гл. Упасть (о многихъ). Обидва попадали мертві. Безлично употребляется и въ ед. ч. Инше попадало між тернину.
Тирса, -си, ж.
1) Древесные опилки.
2) Раст. Ковыль, Stipa capillata L. Жита похилились, де паслися ваші коні, де тирса шуміла.
