Заважа́ти II, -жа́ю, -єш, гл. заважувати. А в кишені три шеляги, та й ті заважають. Бачця, нічого не заважають слова, а Леся, да й сама Череваниха, насилу змогли дивитись без сліз на ту нещасливу невісту.
Каламутитися, -мучуся, -тишся, гл.
1) Мутиться (о водѣ).
2) Возмущаться, безпокоиться, тревожиться. Каламутиться нарад, почувши від ного такс.
Пустовливий, -а, -е. Шаловливый, рѣзвый.
П'ятизлотник, -ка, м. Монета въ 75 коп.
Ройовий, -а, -е. Принадлежащій рою, т. е. восковой (о свѣчѣ)? Над миленьков, над молоденьков ройова свічка горить.
Роспотрушити, -шу, -шиш, гл. = рострусити 1. Стала ся томити, де мат гніздо вити: вила бим го вила.... та на ліщинойці; ліщинойку рушит, гніздо роспотрушит, гніздо роспотрушит, діти мі оглушит.
Ростуляти, -ля́ю, -єш, сов. в. ростули́ти, -лю, -лиш, гл. Разжимать, разжать, раскрывать, раскрыть. Ростулиш руку — і нема голодних. Котик зубки ростулив та Василька й укусив.
Себелюб, -бу, м. Себялюбіе, эгоизмъ. Панує в їх серці себелюбу гріх.
Увіччу нар. Предъ глазами. Ввіччу вона та й вона.
Унівець нар. см. нівець.
