Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

шинк
шинка
шинкаренко
шинкарити
шинкарівна
шинкарка
шинкарство
шинкарський
шинкарь
шинкарювати
шинкувати
шинок
шинувати
шиньок
шип
шипарина
шипах
шипи
шипіти
шипкати
шипок
шипорні
шипот
шипотіти
шипош
шипучий
шипчак
шипшина
шипшиновий
шир
ширина
ширити
ширитися
ширітвас
ширник
ширнути
широкий
широкість
широко
широкобородий
широковерхий
широковидий
широкогіллястий
ширококрижий
ширококрилий
широколистий
широкомовний
широкончик
широкоплечий
широкополий
широкопросторий
широкорукавий
широкославний
широкоустий
широчезний
широченький
широчиня
широчити
широчінь
ширшати
ширше
ширший
ширяння
ширяти
шитво
шитенько
шити
шитий
шитик
шитися
шитінки
шитки
шиття
шихтарь
шиць
шишак
шишальниця
шишечка
шиширхати
шиширхнути
шишка
шишкати
шишкатий
шишкобгальниця
шишкуватий
шишлак
шия
шияка
шілцувати
шіпавий
шіпавка
шіпатися
шірінька
шісдесят
шіснадцятеро
шіснадцятий
шіснадцятка
шіснадцять
шіст
шістерняк
шістка
шість
шкабалка
шкабати
шкаберка
шкабора
шкаворіжний
шкаворонок
шкадло
шкадрон
шкалі
шкалубати
шкалубина
шкалюба
шкалювати
шкаляруща
шкаметка
шкаметник
шкандиба
шкандибати
Говіронька, -ки, ж. Ум. отъ говірка.
Курячий, -а, -е. Куриный, пѣтушій. Поставили собі хатку на курячій ножці. Рудч. Ск. І. 27. Іди собі на очерета, на болота та на дрімучі ліса, де курячий глас не заходить. Чуб. I. 134. куряча голова. Дуракъ. Не плачте, курячі голови, вам треба радуватись, а не плакать. К. ЧР. 416. куряча лапка. Раст. Trifolium montanum. Воно і походить на курячу лапку. Черк. у. курячі очки. Раст. Курослѣпникъ, Anagallis arvensis L. ЗЮЗО. I. 111. куряча сліпота. a) Болѣзнь глазъ. Як що перший раз побачиш (горицвіт) та насушиш, то воно добре од курячої сліпоти підкурювати. Чуб. б), Раст. = курячі очки. У Рогов.: Ranunculus polyganthemus. ЗЮЗО. І. 133. У Шух. Ranunculus acris. Шух. І. 22. куряче стегенце. Раст. = куряча лапка? Куряче стегенце в борщ по весні кришуть. Конст. у.
Напши́кати, -каю, -єш, гл. 1) Навонять (испуская вѣтры). 2) Наговорить, употребляя звуки пш (о полякахъ). Прийшов лях, напшикав, напшикав та й пішов собі. Cм. накакати.
Невдашенька, -ки, невдашечка, -ки, невдашка, -ки, ж. Ум. отъ невдаха.
Перепуст, -ту, м. 1) Сосудъ для перегонки водки, холодильникъ, колба. 2) = переріз.
Пообнімати, -ма́ю, -єш, гл. Обнять (многихъ).
Тіха, -хи, ж. = утіха. Але той з тої тіхи великої, же їму лісничий дав гроші, прийшов до жінки й каже. Гн. І. 207. Тіч, течі, ж. Въ мельничной шестернѣ: разстояніе между цѣвками. Мик. 481.
Трудовитий, -а, -е. 1) Требующій большого труда, многотрудный. Шейк. 2) Трудолюбивый. Шейк.
Чернядка, -ки, ж. плахта = чернітка. Вас. 170.
Шкляний, -а́, -е́ = скляний. Бачив уже шкляного Бога. Уже пьянъ. Ном. № 11734.
Нас спонсорують: