Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

шинк
шинка
шинкаренко
шинкарити
шинкарівна
шинкарка
шинкарство
шинкарський
шинкарь
шинкарювати
шинкувати
шинок
шинувати
шиньок
шип
шипарина
шипах
шипи
шипіти
шипкати
шипок
шипорні
шипот
шипотіти
шипош
шипучий
шипчак
шипшина
шипшиновий
шир
ширина
ширити
ширитися
ширітвас
ширник
ширнути
широкий
широкість
широко
широкобородий
широковерхий
широковидий
широкогіллястий
ширококрижий
ширококрилий
широколистий
широкомовний
широкончик
широкоплечий
широкополий
широкопросторий
широкорукавий
широкославний
широкоустий
широчезний
широченький
широчиня
широчити
широчінь
ширшати
ширше
ширший
ширяння
ширяти
шитво
шитенько
шити
шитий
шитик
шитися
шитінки
шитки
шиття
шихтарь
шиць
шишак
шишальниця
шишечка
шиширхати
шиширхнути
шишка
шишкати
шишкатий
шишкобгальниця
шишкуватий
шишлак
шия
шияка
шілцувати
шіпавий
шіпавка
шіпатися
шірінька
шісдесят
шіснадцятеро
шіснадцятий
шіснадцятка
шіснадцять
шіст
шістерняк
шістка
шість
шкабалка
шкабати
шкаберка
шкабора
шкаворіжний
шкаворонок
шкадло
шкадрон
шкалі
шкалубати
шкалубина
шкалюба
шкалювати
шкаляруща
шкаметка
шкаметник
шкандиба
шкандибати
Бурьовий, -а, -е. Относящійся къ бурѣ. ЕЗ. V. 52.
Вонпити, -плю, -диш, гл. Сомнѣваться. Не вонпив старий Шрам, що син його Петро укладе Тура. К. ЧР. 169.
Кельня, -ні, ж. 1) Лопатка у штукатуровъ. 2) Каретный кузовъ.
Ле́статися, -таюся, -єшся, гл. Едва идти, плестись. ЧГВ. 1853. 61.
Полотенний, -а, -е. Холщевой.
Поцмокатися, -каюся, -єшся, гл. Поцѣловаться.
Ринда, -ди, ри́ндя, -ді, ж. Свинья. Скунда скаче, ринда риє. (Заг.: сорока і свиня). Ном. стр. 294. Назад, ринде, завтра пятниця. Посл. Іди, ринде, де инде, де тебе не знатимуть і риндою не зватимуть. Ном.
Садковий, -а, -е. Садовой. Садкове сіно.
Спитати, -та́ю, -єш, гл. Спросить. Не спитавши голови, не лізь до ніг. Ном. № 3838. Все розберіть та й спитайте тоді себе: що ми? Шевч.
Удесятерити, -рю, -риш, гл. Удесятерить. Удесятеро, нар. Вдесятеро, въ десять разъ.
Нас спонсорують: