Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

шинк
шинка
шинкаренко
шинкарити
шинкарівна
шинкарка
шинкарство
шинкарський
шинкарь
шинкарювати
шинкувати
шинок
шинувати
шиньок
шип
шипарина
шипах
шипи
шипіти
шипкати
шипок
шипорні
шипот
шипотіти
шипош
шипучий
шипчак
шипшина
шипшиновий
шир
ширина
ширити
ширитися
ширітвас
ширник
ширнути
широкий
широкість
широко
широкобородий
широковерхий
широковидий
широкогіллястий
ширококрижий
ширококрилий
широколистий
широкомовний
широкончик
широкоплечий
широкополий
широкопросторий
широкорукавий
широкославний
широкоустий
широчезний
широченький
широчиня
широчити
широчінь
ширшати
ширше
ширший
ширяння
ширяти
шитво
шитенько
шити
шитий
шитик
шитися
шитінки
шитки
шиття
шихтарь
шиць
шишак
шишальниця
шишечка
шиширхати
шиширхнути
шишка
шишкати
шишкатий
шишкобгальниця
шишкуватий
шишлак
шия
шияка
шілцувати
шіпавий
шіпавка
шіпатися
шірінька
шісдесят
шіснадцятеро
шіснадцятий
шіснадцятка
шіснадцять
шіст
шістерняк
шістка
шість
шкабалка
шкабати
шкаберка
шкабора
шкаворіжний
шкаворонок
шкадло
шкадрон
шкалі
шкалубати
шкалубина
шкалюба
шкалювати
шкаляруща
шкаметка
шкаметник
шкандиба
шкандибати
Бідашка, -ки, ж. Ум. отъ бідаха.
Виманити Cм. виманювати.
Волоснуватися, -нуюся, -єшся, гл. = волоситися. Діти волоснуються. Вх. Зн. 8.
Горюва́льниця, -ці, ж. Женщина бѣдстдующая, горюющая. Моя й матінко рідна! Моя й скитальниця, моя й горювальниця. Мил. 195. Ум. Горюва́льничка. Моя й дочко, моя й горювальничко! Мил. 219.
Захрупаты, -паю, -ешъ, гл. 1) = захрумкаты. 2) = захрущаты.
Насміти, -смію, -єш, гл. Осмѣлиться, посмѣть. Оце прийду з роботи пізно, дак і світла не засвітять і не озвуться. А жінка не насміє. Г. Барв. 321.
Непорухомий, -а, -е. = нерухомий.
Попадька, -ки, ж. Ум. отъ попадя.
Протеленькати, -каю, -єш, гл. Прозвенѣть, прозвонить; о часахъ: протикать.
Пструг, -га, м. Рыба Salmo fario, форель. Вх. Пч. II. 20. Ум. пстружок. Желех.
Нас спонсорують: