Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

шинк
шинка
шинкаренко
шинкарити
шинкарівна
шинкарка
шинкарство
шинкарський
шинкарь
шинкарювати
шинкувати
шинок
шинувати
шиньок
шип
шипарина
шипах
шипи
шипіти
шипкати
шипок
шипорні
шипот
шипотіти
шипош
шипучий
шипчак
шипшина
шипшиновий
шир
ширина
ширити
ширитися
ширітвас
ширник
ширнути
широкий
широкість
широко
широкобородий
широковерхий
широковидий
широкогіллястий
ширококрижий
ширококрилий
широколистий
широкомовний
широкончик
широкоплечий
широкополий
широкопросторий
широкорукавий
широкославний
широкоустий
широчезний
широченький
широчиня
широчити
широчінь
ширшати
ширше
ширший
ширяння
ширяти
шитво
шитенько
шити
шитий
шитик
шитися
шитінки
шитки
шиття
шихтарь
шиць
шишак
шишальниця
шишечка
шиширхати
шиширхнути
шишка
шишкати
шишкатий
шишкобгальниця
шишкуватий
шишлак
шия
шияка
шілцувати
шіпавий
шіпавка
шіпатися
шірінька
шісдесят
шіснадцятеро
шіснадцятий
шіснадцятка
шіснадцять
шіст
шістерняк
шістка
шість
шкабалка
шкабати
шкаберка
шкабора
шкаворіжний
шкаворонок
шкадло
шкадрон
шкалі
шкалубати
шкалубина
шкалюба
шкалювати
шкаляруща
шкаметка
шкаметник
шкандиба
шкандибати
Берегою Творит. пад. отъ берег. Форма эта встрѣчается въ пѣснѣ: Пливе віночок краєм Дунаєм, а вона за нею (вм. за ним) все берегою. Чуб. ІІІ. 304.
Визолотити Cм. визолочувати.
Госа! меж. = Гей 2. Госа, хлопці, до ряду! Вх. Уг. 233.
Дупча́стий, -а, -е. = дуплинастий. Стояв дуб дупчастий. Мнж. 151.
Журове́ць, -вця́, м. = журавель 2.
Крилас, -са, м. Клиросъ. На два криласи не можна співати. Ном.
Ломакува́тий, -а, -е. Грубый, неотеса (о человѣкѣ). Желех.
Нічогий, -а, -е. 1) Плоховатый. Брати взяли собі лучних (коней), а дурню остався на(й)гірший, нічогий. Чуб. II. 409. 2) Сносный. Наш господарь чоловік собі нічогий.
Огрядненький, -а, -е., Ум. отъ огрядний.
Упісля нар. Послѣ. На ярмарки я тільки замолоду ходив, а опісля покинув. КС. 1882. XII. 485.
Нас спонсорують: