Докінча́ння, -ня, с. Окончаніе, довершеніе.
Дупла́вий, -а, -е. Дуплистый. Дуплавий бересток. Дуплава груша
Налюдні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Увеличиться населенію. 2) Сдѣлаться похожимъ на человѣка. Хлопець змалку був злодійкуватий, а як пішов межи людей, то і налюднів.
Потаращити, -щу, -щиш, гл. Потащить.
Почудувати, -ду́ю, -єш, гл. Пошутить, пошалить. Почудувать захочеться.
Тиння, -ня, с. соб. отъ тин. Сидять по-за стіллю, як жаби по-за тинню. Вишня у тинню росте. Ідіть, діти.... по під тинню сиротами.
Тіпатися, -паюся, -єшся, гл.
1) Дрожать, трястись, судорожно подергиваться; о сердцѣ: сильно биться. Розмордувавсь, роспаливсь, аж губи тіпаються. у. Тіпається индик після того, як голова одрубана. Тіпалось серце в Мирона.
2) Съ измѣн. удареніемъ: тіпатися. О коноплѣ, льнѣ: трепаться для очищенія отъ кострики.
Умічати, -чаю, -єш, сов. в. умети́ти, -мечу, -тиш и умітити, -мічу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, примѣтить. Кажу ж вам — не вмітив їх гаразд — в чому одіті, а так — довга одежа. Я не вмітив, чи була вона п'яна, чи ні. Я не вмічала, чи були там сліди, — мені й байдуже. Швидко бігли, — затим не можна було їх умітити, які вони були собі на вид. І Пилипиха вже вмічати почала, що дома він не говорить і смутує.
Характерствувати, -вую, -єш, гл. Колдовать, чародѣйствовать. Вже ворожитья, характерствує.
Щамбити, -блю, -биш, гл. Щепать.
