Ґе́дкати, -каю, -єш, гл. = Лоскотати 1. Вх. Лем. 407.

Достемені́сінький, -а, -е. Точнехонько такой. Достеменісінько такий віл, як у мене. Черк. у.

Заспа́ти Cм. засипати 2.

Квасолечка, -ки, ж. Ум. отъ квасоля.

Ночліг, -гу, м. 1) = і. Ночівля. 2) мн. Ночная пастьба скота пастухами. Підемо на ночліги. 3) мн. Въ черниговскомъ свадебномъ ритуалѣ обрядъ жаренья сала: послѣ удостовѣренія въ невинности новобрачной и отправки извѣщенія объ этомъ къ матери послѣдней, свекоръ оставшимся на свадьбѣ женатымъ мужчинамъ даетъ по куску сала, по щепкѣ для вертела и снопъ соломы со словами: «їдьте, добрі люде, на ночліги; хто вернеться з добром, тому почот буде». Гости уходять въ пустое мѣсто и жарять на огнѣ сало, стараясь свое сохранить, а чужое съѣсть, а затѣмъ снова возвращаются къ свекру для продолженія пирушки. МУЕ. III. 157.

Погаятися, -гаюся, -єшся, гл. Помедлить, помѣшкать.

Стовбурчати, -чаю, -єш, гл. Подыматься вверхъ, становиться дыбомъ.

Те мѣст. ср. р. отъ той. про те. Между тѣмъ, однако. Казали — недобрий борщ, а про те увесь виїли.

Фарб'ярня, -ні, ж. Красильня. Желех.

Фуряти, -ряю, -єш, гл. = шпурити. Желех.