Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шибак

Шибак, -ка, м. = шуліка. Вх. Пч. II. 8.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 494.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИБАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИБАК"
Біхреса, -си (м.?) Родъ бѣса, живущаго въ лѣсу и похожаго на мужика въ красной шапкѣ. Вх. Лем. 392.
Вилух, -ха, м. = валах.
Виставити, -ся. Cм. виставляти, -ся.
Жаса́ти, -са́ю, -єш, гл. Пугать. Вх. Зн. 17.
Латинський, -а, -е. Латинскій. Латинський віршник. Шевч. 298.
Пагін, -гону, м. Побѣгъ, ростокъ, отпрыскъ. Ум. пагонець, пагінчик. Од доброго коріня добрий і пагонець одійде. Ном.
Пацикілок, -лка, м. Небольшой колъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Перебовтатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Взболтаться, разболтаться. 2) Перейти въ бродъ рѣку. Так сяк перебовтався на другий беріг.
Пококати, -каю, -єш, гл. Постричь, обстричь (овецъ). Мнж. 182.
Топорище, -ща, с. 1) Рукоятка топора, топорище. Шух. І. 175, 176. Як утопає, сокиру давав; а як порятують, і топорища жалує. Ном. 2) Въ топорці і келефі — самая палка. Шух. І. 289, 273, 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШИБАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.