Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

шваля
швандрикати
швандяти
швара
шварґотання
шварґотати
шваркнути
шварний
шварнути
шварок
шварунок
шварц
шваха
швацький
швачечка
швачка
швачкувати
швед
шведин
шведка
шведський
шведчина
швейнога
швельбавий
швендалка
швендати
швендя
швендяння
швендяти
швець
швея
шв'єткий
швиг
швигавка
швигати
швигнути
швиґар
швидкати
швидкий
швидкість
швидко
швидковіддя
швидкома
швидкувати
швидче
швиндати
швиргати
швиргома
швиргонути
швирдиць!
швиркати
швірень
швірньовий
шво
шворінь
шворка
шворний
шворньовий
шворочка
ше
шебенути
шебер
шебернути
шеберхнути
шебсько
шевдатися
шевеліти
шевелюха
шеверногий
шевлія
шевлюг
шевлюга
шевляга
шевня
шевство
шевський
шевців
шевцівна
шевцювати
шевцюга
шевченко
шевчик
шевчина
шевчиха
шевчук
шегерявий
шеґеря
шейкатися
шекало
шелевило
шелевіти
шелегейдик
шелеп
шелепа
шелепати
шелепнути
шелепотіти
шелепуватий
шелеснатий
шелеснути
шелест
шелестіння
шелестіти
шелесть
шелехнути
шелихвіст
шелом
шеломок
шелудівка
шельвах
шельвія
шельма
шельмованець
шельмувати
шельпотіти
шелюг
шелюга
шелюговий
шелюжина
шелюхатися
Бунт Ii, -ту, м. Бунтъ, возмущеніе, мятежъ. бунт зривати. Бунтоваться. Звели нам під москаля тікати, або звели нам з ляхами великий бунт зривати. АД. II. 114.
Госпо́ся, -сі, ж. Ласкательное отъ господиня. Гол. І. 147. МВ. (КС. 1902. X. 144). Ось слухайте, моя госпосю, моя панійко! Г. Барв. 437.
Навколі́нці нар. = навколішки.
Нао́хляп нар. 1) Мѣшкомъ. На неї плаття наохляп стоїть. 2) Безъ сѣдла. Їхати конем наохляп.
Ніжка, -ки, ж. 1) Ум. отъ нога. 2) Ножка мебели, снаряда.
Підцюкати, -каю, -єш, гл. Подрубить топоромъ.
Попестити, -пещу, -стиш, гл. Понѣжить, полелѣять, поласкать. Сим. 67. Пошкандибала Івана-сина годувать; воно сповитеє кричало у холодочку за снопом; росповила, нагодувала, попестила. Шевч. 623.
Промовчати, -чу, -чиш, гл. Промолчать. Бідні невольники хоч добре знали, собі промовчали. Дума.
Сталя, -лі, ж. = сталька. Верхнеднѣпр. у.
Штука, -ки, ж. 1) Часть чего либо, кусокъ. Що це за свита? і тут штука, і тут штука, — уся штукована; хоч би з цілого була зроблена. Кусокъ мѣха, вставляемый въ мѣхъ тамъ, гдѣ попадается мѣсто безъ шерсти, которое вырѣзывается. МУЕ. I. 75. 2) Искусство. Гал. 3) Вещь. Шкода муру, — старосвітська штука. Шевч. 181. 4) Хитрость, уловка, продѣлка. А тут є якась німецька штука, що усе оце робить. Рудч. Ск. II. 150. братись на штуки. Употреблять хитрости, уловки. 5) Диковина, трудность. Не штука роскинути, а штука зібрати. Ном. № 10620. Не штука наука, а штука розум. Ном. № 6037. Бити не штука. Ном. №3811. 6) огнева штука. Феерверкъ. Перед домом вкопували риштовання за для огневих штук. Стор. МПр. 72. Ум. штучка, штучечка.
Нас спонсорують: