Воложити, -жу, -жиш, гл.
1) Дѣлать влажнымъ.
2) Колотить, трепать. Доти їх (панів києм) воложив, аж поки.... Всі надо мною як завиють (собаки), давай воложити гуртом!
Гиркання, -ня, с. = гарикання.
Німчити, -мчу, -чиш, гл. Онѣмечивать.
Орган, -ну, м. Органъ.
Паморочити, -чу, -чиш, гл. Омрачать, помрачать.
Плаття, -тя, с. Бѣлье. Чи я в тебе, моя мати, усе плаття поносила? Літечком жита не жала, а зімою плаття не прала. 2) Одежда, платье. Дороге плаття надіває, чоботи обуває.
Прирозуміти 2, -мі́ю, -єш, гл. Сообразить, придумать, ухитриться. Воно дурне, а прирозуміло вкрасти. Якось ловлять (лева)... прирозуміли.
Процвенькати, -каю, -єш, гл. Проговорить на малопонятномъ или непонятномъ языкѣ; вообще — проговорить, но презрительно.
Урочисто нар. Торжественно.
Цяцькувати, -кую, -єш, гл. Украшать.
