Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

шмалький
шмальний
шмальнути
шмалятина
шманделок
шмарагд
шмарити
шмаритися
шмаркати
шмаркатий
шмаркач
шмаркачка
шмарки
шмаркий
шмаркля
шмарколиз
шмаркота
шмаркотиння
шмарнути
шмаровоз
шмарувати
шмаряти
шмат I
шмат II
шмата
шматати
шматина
шматка
шматковий
шматкувати
шматок
шмаття
шматувати
шматур'я
шматянський
шмерка
шмига
шмигляти
шмигнути
шмигувати
шмилити
шмир
шмиткий
шмондя
шморг
шморгавка
шморганистий
шморгати
шморгатися
шморгнути
шморгонути
шморшки
шмугляти
шмульгати
шмуляти
шнипорити
шнир
шнирина
шнирити
шнирь
шниря
шнур
шнурівка
шнурковий
шнуркування
шнуркувати
шнурований
шнуровиці
шнурок
шнурування
шнурувати
шняга
шо
шовк
шовківка
шовковать
шовковий
шовковина
шовковиця
шовкун
шовкунець
шовчина
шокати
шолвія
шолгун
шоловія
шоломок
шолопати
шолудивець
шолудивий
шолудивник
шолуді
шолудяй
шолуминня
шолупайка
шолупина
шонтавий
шопа
шори
шорнути
шорсткий
шостак
шостака
шостачок
шостий
шосток
шось
шофта
шоцевиця
шошон
шпаґлювати
шпаґля
шпадер
шпадлювати
шпадля
шпак
шпаківня
шпаківський
шпаконько
шпакуватий
Вишення, -ня, с. = вишник 1. Садок той увесь був заріс вишеннєм, сливняком. О. 1862. ѴІІІ. 15.
Гу́ркати, -каю, -єш, гл. 1) Стучать, грохотать. Прибіг він до хати, став у двері гуркать. Рудч. Ск. І. 170. Дощечка густиме та гуркатиме. Чуб. ІІІ. 99. Гуркали дверима. Левиц. Пов. 167. Cм. Грюкати. 2) О доеніи: сразу выжимать молоко изъ всего вымени. Вівчар.... ловить (вівцю) за дійки і уперед їх продоює пальцями; потім гуркає рукою відразу з цілої икри. Шух. І. 193. 3) Ворковать. Голуб гуркати. Вх. Лем. 406.
Загокли́вий, -а, -е. Заикающійся.
Застру́плюватися, -лююся, -єшся, сов. в. заструпи́тися, -плю́ся, -пи́шся, гл. Струпѣть, заструпѣть, покрыться струпьями.
Зду́рняти, -няю, -єш, гл. Одурачить, оставить въ дуракахъ. Петро здурняв мене. Н. Вол. у.
Нашорошувати, -шую, -єш, сов. в. нашорошити, -ро́шу, -шиш, гл. Настораживать, насторожить. Еней наш нашорошив вуха. Котл. Ен. А Залізняк попереду нашорошив уха. Шевч. 171.
Повідгризати, -за́ю, -єш, гл. Отгрызть (во множествѣ).
Просянка, -ки, ж. = просяниця.
Прохазяйнувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Прохозяйничать. 2) Растратить, неумѣло хозяйничая.
Салдатченко, -ка, м. Сынъ солдата.
Нас спонсорують: