Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

шмалький
шмальний
шмальнути
шмалятина
шманделок
шмарагд
шмарити
шмаритися
шмаркати
шмаркатий
шмаркач
шмаркачка
шмарки
шмаркий
шмаркля
шмарколиз
шмаркота
шмаркотиння
шмарнути
шмаровоз
шмарувати
шмаряти
шмат I
шмат II
шмата
шматати
шматина
шматка
шматковий
шматкувати
шматок
шмаття
шматувати
шматур'я
шматянський
шмерка
шмига
шмигляти
шмигнути
шмигувати
шмилити
шмир
шмиткий
шмондя
шморг
шморгавка
шморганистий
шморгати
шморгатися
шморгнути
шморгонути
шморшки
шмугляти
шмульгати
шмуляти
шнипорити
шнир
шнирина
шнирити
шнирь
шниря
шнур
шнурівка
шнурковий
шнуркування
шнуркувати
шнурований
шнуровиці
шнурок
шнурування
шнурувати
шняга
шо
шовк
шовківка
шовковать
шовковий
шовковина
шовковиця
шовкун
шовкунець
шовчина
шокати
шолвія
шолгун
шоловія
шоломок
шолопати
шолудивець
шолудивий
шолудивник
шолуді
шолудяй
шолуминня
шолупайка
шолупина
шонтавий
шопа
шори
шорнути
шорсткий
шостак
шостака
шостачок
шостий
шосток
шось
шофта
шоцевиця
шошон
шпаґлювати
шпаґля
шпадер
шпадлювати
шпадля
шпак
шпаківня
шпаківський
шпаконько
шпакуватий
Головоїд, -да, м. = людоїд? Гол. ІІІ. 40.
Домо́ви́й, -а, -е. Домашній. Домового злодія не встережешся. Ном. № 11096. На домовій раді в гетьмана. К. ЧР. 27. Збували... скот і рухомость домовую. Мкр. Г. 62. господарь дом́овий. Хозяинъ дома. Сидять мужні жони, господарі домові. Рк. Макс. домо́вий дідько. = домовик.
Зате́мнювати, -нюю, -єш, гл. = затемняти. Затемнює євангельський завіт. К. ПС. 62.
Кватирантів, -а, -е. Принадлежащій квартиранту.
Кобзура, -ри, ж. Ум. отъ кобза. Глянь, Орфію, глянь із неба, дай кобзури мні своєй. Котл. Ен.
Пожовтити, -вчу, -тиш, гл. Пожелтить.
Поступувати, -пую, -єш, гл. Вести себя обращаться, поступать.
Похил, -лу, м. Наклонъ. Малий похил у сієї сохи. Волч. у.
Серік нар. Сего года. Борз. у.
Умниця, -ці, ж. Умница. Умница, хвалить вен улиця. Ном. № 13794.
Нас спонсорують: