Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

шмалький
шмальний
шмальнути
шмалятина
шманделок
шмарагд
шмарити
шмаритися
шмаркати
шмаркатий
шмаркач
шмаркачка
шмарки
шмаркий
шмаркля
шмарколиз
шмаркота
шмаркотиння
шмарнути
шмаровоз
шмарувати
шмаряти
шмат I
шмат II
шмата
шматати
шматина
шматка
шматковий
шматкувати
шматок
шмаття
шматувати
шматур'я
шматянський
шмерка
шмига
шмигляти
шмигнути
шмигувати
шмилити
шмир
шмиткий
шмондя
шморг
шморгавка
шморганистий
шморгати
шморгатися
шморгнути
шморгонути
шморшки
шмугляти
шмульгати
шмуляти
шнипорити
шнир
шнирина
шнирити
шнирь
шниря
шнур
шнурівка
шнурковий
шнуркування
шнуркувати
шнурований
шнуровиці
шнурок
шнурування
шнурувати
шняга
шо
шовк
шовківка
шовковать
шовковий
шовковина
шовковиця
шовкун
шовкунець
шовчина
шокати
шолвія
шолгун
шоловія
шоломок
шолопати
шолудивець
шолудивий
шолудивник
шолуді
шолудяй
шолуминня
шолупайка
шолупина
шонтавий
шопа
шори
шорнути
шорсткий
шостак
шостака
шостачок
шостий
шосток
шось
шофта
шоцевиця
шошон
шпаґлювати
шпаґля
шпадер
шпадлювати
шпадля
шпак
шпаківня
шпаківський
шпаконько
шпакуватий
Берегти, -жу, -жеш, гл. Беречь, хранить. Береженого і Бог береже. Посл.
Дристу́н, -на́, м. 1) Страдающій поносомъ. 2) Раст. Polygonum lapalifolium. Шух. I. 22. Ум. дристуне́ць, дристу́нчик.
Оприни, -рин, ж. мн. Крыжовникъ. Вх. Лем. 444.
Піхотинець, -нця, м. = пішоходець. Два кінних, третій піший піхотинець. АД. І. 113.
Поприсипати, -па́ю, -єш, гл. Присыпать (во множествѣ).
Прудковід, -во́ду, м. Быстрое теченіе. Александров. у.
Стадарь, -ря, м. Пастухъ лошадей. Cм. стадник. Шух. І. 211, 189.
Товстопикий, -а, -е. Толсторожій. Харьк. у.
Трембітати, -та́ю, -єш, гл. Играть на трембіті. Шух. І. 197. Та як озмут трембіточки, на них трембітают. Шух. І. 204.
Хорувати, -рую, -єш, гл. Болѣть. Дай, Боже, жартувати, аби не хорувати. Ном. № 12694. Ніякою хоробою не будеш хорувати. Грин. II. 32.
Нас спонсорують: