Відказувати, -зую, -єш, сов. в. відказати, -жу, -жеш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтить. Як Христа дочитаються, то не одказуючи йому: «воистину воскресе», побажай чого: так і станеться. Ішов козак дорогою: «помагай-бі, женче!» Вона ж йому відказала! «Здоров бувай, серце.» 2) Оставлять, оставить въ наслѣдство, завѣщать.
Крапчастий и крапчистий, -а, -е. = краплистий. Крапчастий дощ. Дощ не дуже крапчистий, — він дрібний.
Напну́ти, -ся. Cм. напинати, -ся.
Перебовтатися, -таюся, -єшся, гл.
1) Взболтаться, разболтаться.
2) Перейти въ бродъ рѣку. Так сяк перебовтався на другий беріг.
Пилувати, -лую, -єш, -ся, гл. Спѣшить. Пилуй! Скорѣе! поспѣши!
Попустити, -ся. Cм. попускати, -ся.
Приговтати, -таю, -єш, гл. Пріучить, освоить, ознакомить. Як куплена товарина, то тра приговтати.
Простукотіти, -чу, -чеш, гл. Простучать, прогромыхать.
Спадистий, -а, -е. Покатый, отлогій. Беріг.... спадистий. 2) О животн.: много ѣдящій и не жирѣющій. Спадистий кінь.
Спотиньга нар. Исподтишка. Спотиньга в стегно впилася. Це така собака, що спотиньга рве. Усе спотиньга і потягну що небудь.
