Відчай, -чаю, м. Безнадежность. Употреб. лишь въ выраженіи: пустити на одчай божий, — на одчай душі. На все отважиться, дѣлать, всѣмъ рискуя.
Гайовик, -ка, м. Лѣшій.
Гнести, гнету, -теш, гл. = Гнітити 1 и 2.
Йти, йтися. Cм. іти, ітися
Кете Cм. ке.
Лошиня́, -ня́ти, с. = лоша.
Лучи́на, -ни, ж. Лучина. Єсть у мене в кешені лучина, засвітимо чорними очима. Я ходила, молода, в темний ліс по лучину. Ум. лучи́нна. За лучинку найде причинку.
Лучни́й 2, -а́, -е́ Луговой. Лучне сіно.
Розжалуватися, -луюся, -єшся, гл. = розжалобитися. Розжалувавсь, як Бог над раком.
Шуги, шугу́ меж., которымъ прогоняютъ птицъ. Гой шугу з лугу, райськії пташки. Ой шуги в луги, райськії пташки.
