Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шибонути

Шибонути, -ну, -неш, гл. Съ силой бросить, ударить. Останні слова гострим ножем шибонули в саме серце Чіпці. Мир. ХРВ. 405.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 494.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИБОНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИБОНУТИ"
Кипарис, -су, м. Кипарисъ. Біжить у сад меж кипариси чорні. К. МХ. 42.
Колотня, -ні́, ж. = колотнеча.
Лести́вість, -вости, ж. Льстивость. Желех.
Нічник, -ка, м. Въ жилищѣ горныхъ гуцульскихъ пастуховъ тотъ изъ нихъ, на обязанности котораго лежить поддерживать ночной огонь, варя на немъ завтракъ, и сторожить всю стоянку. Шух. I. 216, 190. Cм. ночник 3.
Облямка, -ки, ж. = облямівка. Вх. Лем. 441.
Обридливий, -а, -е. 1) Надоѣдливый. 2) Противный. Сякий такий обридливий, да й той до балачки. Н. п.
Пахтіти, -хчу, -тиш, гл. Пахнуть. А мишенятко під вербою почуло, що м'ясце пахтить. Гліб.
Притика, -ки, ж. 1) Колышекъ, палка, прикрѣпляющая ярмо къ дышлу. Рудч. Чп. 34. Чуб. VII. 402. Рудч. Чп. 250. Як вихватить дід із воза велику притику. Мет. 472. 2) притики дава́ти. Задѣвать кого. О. 1862. VIII. 11. Ум. прити́чка.
Тверезяка, -ки, об. Трезвый, непьющій человѣкъ. К. ЦН. 277.
Учетверо нар. Вчетверо. Мені, попові, звісно, учетверо против простого, дякові — удвоє. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШИБОНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.