Бігун, -на, м. 1) Бѣгунъ, быстро бѣгающій, скороходъ. Олінь лісний — бігун бистрий, а людей боїться. 2) Ось, на которой ходить дверь, ворота и пр.: верея. Двері спали з бігуна. 3) Верхній двигающійся жерновъ въ мельницѣ. 4) Полюсь. Найтеплійше на землі по-під рівноденником, а найхолоднійше коло бігунів. 5) Извилистый узоръ, зигзагъ. 6) Родъ колбасы. 7) Ленъ. Ум. бігунець, бігунчик.
Верхівець, -вця, м. = верховинець.
Закругли́ти, глю́, -лиш, гл. Округлить. Вікно зверху трохи закругляне.
Капустонька, -ки и капусточка, -ки, ж. Ум. отъ непуста.
Керування, -ня, с. Управленіе.
Книжечка, -ки, ж. Ум. отъ книга.
Лісни́й, -а́, -е́ Лѣсной. У темряві лісне звіре блукає.
Осавул, -ла, м. Есаулъ. Беруть коня осавули, товариство зброю.
Попереписувати, -сую, -єш, гл. Переписать (во множествѣ).
Посвистач, -ча, м. Богъ вѣтровъ, погоды. Встрѣчено въ фальсифицированной думѣ и таковомъ же вступленіи къ ней, опубликованныхъ Шишацкимъ-Илличемъ (о походѣ князя-язычника въ христіанскую землю). Слово повидимому выдуманное составителемъ думы.
