Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

шкандибки
шкандиляти
шкапа 1
шкапа 2
шкап'є
шкапина
шкапиняка
шкапійка
шкапійчина
шкапіка
шкапка
шкаповий
шкаравать
шкарадний
шкаралупа
шкаралуща
шкаралюпа
шкаралюща
шкарапаня 2
шкарб
шкарбан
шкарда
шкардувати
шкареберть I
шкареберть II
шкаред
шкаредитися
шкаредний
шкарідь
шкарка
шкарлубина
шкарпетки
шкарубина
шкарубитися
шкарубіти
шкарубкий
шкарубнути
шкарупа
шкарупиний
шкарупіль
шкарупкий
шкатильгати
шкатула
шкафа
шквара
шкваренина
шкварити
шкваритися
шкварка
шкваркливий
шкваркнути
шкваркотня
шкварно
шкварнути
шкварок
шкварчати
шквирдявий
шквирк
шквиря
шкворівщина
шкворінь
шкелет
шкельце
шкепитє
шкереберть
шкереберть 2
шкилики
шкилити
шкиль
шкилювати
шкинтати
шкипа
шкип'яр
шкирготати
шкиринда
шкитавий
шкитильг
шкитильгати
шкитирь
шкібля
шкідливий
шкідливість
шкідливо
шкідний
шкідник
шкідниця
шкідність
шкідно
шкільний
шкільник
шкінька
шкіра
шкірений
шкірити
шкіритися
шкірка
шкіродравець
шкіролупець
шкірочка
шкірчина
шкіряний
шкітильгати
шклити
шкло
шкляний
шкляниця
шклянка
шкляр
шкляриха
шклярка
шкоблити
шкода 1
шкода 2
шкодити
шкодіти
шкодливий
шкодливо
шкодник
шкодниця
шкоднійш
Безперестанку, нар. Непрерывно, безпрерывно, постоянно. Панни безперестанку реготались. Левиц. І. 286. Щось вило там безперестанно. Котл. Ен. III. 20. Обоє плакали безперестанно. Кв. Ходив по хаті, безперестану човгаючи. Левиц. Пов. 6. Горять свічі безперестанні. Н. п. Вода лилась безперестань. Ком. II. 75.
Білоусий и пр. = біловусий и пр.
Бревкало, -ла, с. Обжора. Подольск. г.
Зажига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Ячмені зажигаються, — солов'ї щебетать забуваються; ячмені позажигались, — солов'ї щебетать позабувались. Мил. 93.
Назича́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. нази́чити, -чу, -чиш, гл. 1) = позичати, позичити. Ну, я тобі назичу хліба. Рудч. Ск. 2) Только сов. в. Насказать много пожеланій. Назичили йому товариші усякого добра: і щастя, і здоров'я, і довгих літ.
Поклякти, -кну, -неш, гл. Склониться, нагнуться. Колос позолотів, набубнявів, покляк. Г. Барв. 147. Отті прямії тоски зовсім пустісінькі, ростуть на ші даром; котрі ж поклякнули, то божа благодать: їх гне зерно, вони нас мусять годувать. Греб. 363.
Привіжка, -ки, ж. Возжа для пристяжной. Міусск. окр.
Стусати, -саю, -єш, гл. Толкать. Вх. Зн. 67.
Ушелепкатися, -каюся, -єшся, гл. Попасть куда, забраться, попасть во что либо неудачно, несчастливо. Мнж. 193.
Хвасувати, -сую, -єш, гл. 1) Прилаживать, пригонять. 2) Фальшить, идти неправильно. Колесо хвасує.  
Нас спонсорують: