Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

шкандибки
шкандиляти
шкапа 1
шкапа 2
шкап'є
шкапина
шкапиняка
шкапійка
шкапійчина
шкапіка
шкапка
шкаповий
шкаравать
шкарадний
шкаралупа
шкаралуща
шкаралюпа
шкаралюща
шкарапаня 2
шкарб
шкарбан
шкарда
шкардувати
шкареберть I
шкареберть II
шкаред
шкаредитися
шкаредний
шкарідь
шкарка
шкарлубина
шкарпетки
шкарубина
шкарубитися
шкарубіти
шкарубкий
шкарубнути
шкарупа
шкарупиний
шкарупіль
шкарупкий
шкатильгати
шкатула
шкафа
шквара
шкваренина
шкварити
шкваритися
шкварка
шкваркливий
шкваркнути
шкваркотня
шкварно
шкварнути
шкварок
шкварчати
шквирдявий
шквирк
шквиря
шкворівщина
шкворінь
шкелет
шкельце
шкепитє
шкереберть
шкереберть 2
шкилики
шкилити
шкиль
шкилювати
шкинтати
шкипа
шкип'яр
шкирготати
шкиринда
шкитавий
шкитильг
шкитильгати
шкитирь
шкібля
шкідливий
шкідливість
шкідливо
шкідний
шкідник
шкідниця
шкідність
шкідно
шкільний
шкільник
шкінька
шкіра
шкірений
шкірити
шкіритися
шкірка
шкіродравець
шкіролупець
шкірочка
шкірчина
шкіряний
шкітильгати
шклити
шкло
шкляний
шкляниця
шклянка
шкляр
шкляриха
шклярка
шкоблити
шкода 1
шкода 2
шкодити
шкодіти
шкодливий
шкодливо
шкодник
шкодниця
шкоднійш
Блощичник, -ка, м. = блощинник. Лв. 99.
Виливання, -ня, с. Выливаніе; изливаніе.
Кицюня, -ні и кицю́нечка, -ки, ж. Ум. отъ киця.
Крутнути, -ся. Cм. крутити, -ся.
Несогірший, -а, -е. = незгірший. Угор.
Переопалатч, -лаю, -єш, гл. 1) = перепалати 2, = опалати. Вх. Зн. 48. 2) Отколотить. Добре го переопалав. Вх. Зн. 48.
Пірити, -рю, -риш, гл. 1) О дождѣ: сильно лить = піжити 1. А на дворі дощ такий пірить. О. 1862. VIII. 40. 2) Бить, колотить. Грин. III. 446.
Скигління, -ня, с. Визгъ, жалобный визгъ. Скигління собаче. К. МБ. X. 11.
Упинати, -наю, -єш, сов. в. уп'ясти́, упну, -неш, гл. Впускать, впустить (когти). уп'ясти очі. Уставиться глазами. Уп'явши очі у кінець ґнота, божевільно дивився на світло. Мир. Пов. II. 73.
Ширококрижий, -а, -е. Съ широкимъ задомъ. Черк. у.
Нас спонсорують: