Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

шкандибки
шкандиляти
шкапа 1
шкапа 2
шкап'є
шкапина
шкапиняка
шкапійка
шкапійчина
шкапіка
шкапка
шкаповий
шкаравать
шкарадний
шкаралупа
шкаралуща
шкаралюпа
шкаралюща
шкарапаня 2
шкарб
шкарбан
шкарда
шкардувати
шкареберть I
шкареберть II
шкаред
шкаредитися
шкаредний
шкарідь
шкарка
шкарлубина
шкарпетки
шкарубина
шкарубитися
шкарубіти
шкарубкий
шкарубнути
шкарупа
шкарупиний
шкарупіль
шкарупкий
шкатильгати
шкатула
шкафа
шквара
шкваренина
шкварити
шкваритися
шкварка
шкваркливий
шкваркнути
шкваркотня
шкварно
шкварнути
шкварок
шкварчати
шквирдявий
шквирк
шквиря
шкворівщина
шкворінь
шкелет
шкельце
шкепитє
шкереберть
шкереберть 2
шкилики
шкилити
шкиль
шкилювати
шкинтати
шкипа
шкип'яр
шкирготати
шкиринда
шкитавий
шкитильг
шкитильгати
шкитирь
шкібля
шкідливий
шкідливість
шкідливо
шкідний
шкідник
шкідниця
шкідність
шкідно
шкільний
шкільник
шкінька
шкіра
шкірений
шкірити
шкіритися
шкірка
шкіродравець
шкіролупець
шкірочка
шкірчина
шкіряний
шкітильгати
шклити
шкло
шкляний
шкляниця
шклянка
шкляр
шкляриха
шклярка
шкоблити
шкода 1
шкода 2
шкодити
шкодіти
шкодливий
шкодливо
шкодник
шкодниця
шкоднійш
Господе́вий, -а, -е = Госпо́дній. Кара Господева. Шевч. 331.
Доло́нечка, -ки, ж., доло́нька, -ки, ж. Ум. отъ долоня.
Звоно́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ звонок. 2) мн. Раст. Campanula sibirica. Лв. 97.
Кіявкати, -каю, -єш и кіявчати, -чу, -чиш, гл. Кричать (о галкахъ). Кивки кіявкают або кімнат. Вх. Уг. 244.
Подавник, -ка, м. = легкодушник. Шух. І. 143.
Прямець, мця́, м. Прямая линія. Ось дивись на крокву! ба, де прямець од крокви. Волч. у.
Тимчасовний, -а, -е. = тимчасовий. З голузя оплести тимчасовне помешканя. Гн. І. 181.
Уництво, -ва, с. Уніатская вѣра. Нехай із мене те уництво здійме. К. НС. 38.
Хватка, -ки, ж. Снарядъ для ловли рыбы: два взаимно перекрещивающихся деревянныхъ обруча (бильце), прикрѣпленныхъ къ ручкѣ (держак); къ обручамъ прикрѣпляется четырехугольная сѣтка. Это хватка черпако́ва въ отличіе отъ хватки стоя́чої, которая опускается не горизонтально, а вертикально внизъ. Браун. 14, 15. О. 1861. XI. 116.
Чхнути, чхну, чхнеш, гл. Одн. в. отъ чхати. Чихнуть. Закашляв, чхнув і стрепенувся. Котл. Ен.
Нас спонсорують: