Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шестиголовний

Шестиголовний, -а, -е. Шестиглавый. Шестиголовний змій. Мнж. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 493.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕСТИГОЛОВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕСТИГОЛОВНИЙ"
Бережіння, -ня, с. Бережливость, охранность. Бережіння лучче ворожіння. Посл.
Валучня, -ні, валуша, -ші, ж. = валюша. Чуб. VII. 34.
Закарлючувати, -чую, -єш, сов. в. закарлю́чити, -чу, -чиш, гл. Загинать, загнуть крючкомъ.
Йордань, -ні, ж. 1) Рѣка Іорданъ. 2) Мѣсто на рѣкѣ, гдѣ святять воду въ день Богоявленія Господня 6 января. Вийшли попи й дяки на Йордань води святити. Чуб. І. 116.
Квасолечка, -ки, ж. Ум. отъ квасоля.
Набря́ктиCм. набрякати.
Петрик, -ка, м. Улитка. Лохв. у.
Поцюркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Потечь, журча.
Птаський, -а, -е. Птичій.
Ужачки, -чок, мн. Раст. Iris Pseudo-Acorus L. ЗЮЗО. I. 125.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕСТИГОЛОВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.