Височити, -чу, -чиш, гл. Поднимать на высоту, дѣлать высокимъ. Ой не хвалися, да березонько, не ти свою кору да вибілила, не ти сеє листе да широчила, не ти сеє гиллє да височила.
Гуцу́льський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гуцулу.
Ґрунтови́ще и грунтови́ще, -ща, с. = Ґрунтівка. Жили вони (брати) на однім батьківськім грунтовищу.
Куроспів, -ву, м. = куропіння.
Наймитча́, -ча́ти, с. Мальчикъ нанятый. Гонивши волики свої без наймитчати сам на пашу.
Понастовбурчувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и настовбурчити, но во множествѣ.
Приперізувати, -зую, -єш, сов. в. приперезати, -жу, -жеш, гл. Прихватывать, прихватить поясомъ, подсунувъ подъ поясъ, прихватить имъ. Виросла коса до пояса, ні росплести, ні росчесати; прийде ми ся приперезати.
Припутина, -ни, ж. Временная подпорка къ стропиламъ для удержанія ихъ въ вертикальномъ положеніи.
Сірка, -ки, ж.
1) Ум. отъ сіра.
2) Сѣрка къ ушахъ.
Чверть, -ти, ж. 1) Четверть. Чверть локтя завдожки. Шерть-верть, бери чверть — вийшло рокове. 2) у чверті рубати. Четвертовать. Вони ж його а ні били, ні в чверті рубали, тільки з його молодого живцем серце взяли.
