Вагон, -ну, м. Вагонъ. Порядився з людьми на цілий вагон на чугунку возити овес.
Заго́нити, -ню, -ниш, гл. = заганяти.
Змовкати, -ка́ю, -єш, сов. в. змо́вк(ну)ти, -ну, -неш, гл. Смолкать, смолкнуть. Спи! — кажу йому. Він і змовкне.
Лисови́ння, -ня, с. Мѣста въ полѣ, лишенныя растительности.
Мурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = мурмотати. Слухаю я — і борсук у норі мурчить.
Підмокати, каю, -єш, сов. в. підмо́кнути, -ну, -неш, гл. Подмокать, подмокнуть.
Поєдинцем нар. Поодиночкѣ.
Проплисти, -ву, -веш, гл.
1) Проплыть.
2) Быстро пройти. Не счуєшся, як воно біжить, як ластівка пропливе.
Простирало, -ла, с. Простыня. То дайте ж нам, дайте, щосьте нам обіцяли: три подушок імхових і тоє простирало, що шовком вишивано. Узяв, закрив сі простиралом вочі, аби ся не дивив.
Пушкарь, -ря́, м.
1) Артиллеристъ.
2) Стрѣлокъ.
3) Родъ сельскаго полицейскаго (въ Галиціи), вооруженнаго ружьемъ.
