Віршувальник, -ка, м. Произносящій поздравительные стихи, віршу; декламаторъ.
Гойдиця, -ці, ж. Волынка, музыкальный инструментъ.
Ґаздува́ння, -ня, с. Хозяйничанье.
Дозволя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дозво́лити, -лю, -лиш, гл. Позволять, позволить, дозволять, дозволить, разрѣшать, разрѣшить. Не дозволяв говорити бісам. Не дозволю кров людськую марне розливати.
Життє́чко, -ка, с. Ум. отъ життя.
Заво́рсити, -ршу, -сиш, гл. Нахмурить. заворсений. Нахмуренный.
Збожево́літи, -лію, -єш, гл. Съ ума сойти. Чоловік дивиться, — чи не збожеволів наймит.
Лю́бця, -ці, ж. Милочка. Жінко ж моя, любцю ж моя, іди ти додому.
Русалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть русалкой. Може вона й досі русалкує.
Утягати, -гаю, -єш, сов. в. утягти, -гну, -неш, гл.
1) Втягивать, втянуть.
2) Притягивать, притянуть (связывая). Наклали їх, як снопів на віз і втягли рублем. Поможи мені втягти гарбу, бо сам не втягну ніяк.
