Говорючий, -а, -е. Говорящій, имѣющій даръ слова. Говорючий голуб. 2) Говорливый, разговорчивый. Молодий говорючий Радюк.
Кульша, -ші, ж.
1) Бедро.
2) Уголъ стога сѣна или воза съ сѣномъ. Осмич кульшу праву у стозі.
Мовча́к, -ка, м. Молчаливый, безотвѣтный человѣкъ.
Побіль, -лі, ж. Мелкіе кусочки сахару. Одважте бо мені побілі хунтів зо два по копі з шагом, — адже я до ціни даю.
Прокричати, -чу́, -чи́ш, гл. Прокричать. Нехай він лютує, поки сам загине, поки безголовь'я ворон прокричить.
Спідниця, -ці, ж. 1) Юбка. 2) Часть полушубка отъ таліи внизъ. Ум. спідничка, спідни́ченька.
Сталя, -лі, ж. = сталька.
Хавка, -ки, ж. 1) Ротъ, рыло, морда. 2) мн. хавки́. 3) мн. Жабры.
Хлющ, -ща, м. хлю́ща, -щі, ж. Струя дождя? Мокрий як хлющ. Одно те, що втомилась, а друге — змокла як хлюща, так з неї і тече.
Чеберхнути, -ну́, -не́ш, гл. Пырнуть (ножемъ).