Горі́ще нар. Выше. Їк узіли Мирін Штолу та з собов горіщ.
Жбу́рити, -рю, -риш и жбурля́ти, -ля́ю, -єш, одн. в. жбурну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = шпурляти, шпурнути. Жбурляє чорт дідьком. Як жбурне книжкою під поріг.
Зогріток, -тку, м. Пріютъ, притонъ.
Кладка, -ки, ж. Мостокъ, мостки. Ой у степу річка, через річку кладка. То було люблять прати на самій бистрині, положивши кладку з каміня на камінь. Ум. кладочка. Край гребельки млиночок, край млиночка кладочки.
Луб, -бу и -ба, м. Лубъ, кора (съ липы и нѣкоторыхъ другихъ деревъ). Гроші сховані під дубом, накриті лубом. лубом стоя́ти. Быть твердымъ какъ лубокъ (объ одеждѣ, вообще о тканяхъ). Воно (одежа) лубом на нас і стоїть, аж тіло дере. дощ ллє як з луба. Дождь какъ изъ ведра. Ум. лубок, лубочок.
Несвітній, -я, -є., несвітський, -а, -е. Необыкновенный, небывалый, неестественный, сверхъестественный. Щоб же тебе побив несвітський сором. Це вже несвітський сором сидіти в острозі.
Підпасти Cм. підпадати.
Рихтик нар. Совершенно, точь въ точь. Оттакий рихтик, як ти. Вчора бачив коня, рихтик як той гнідий.
Худобина, -ни, ж. Скотина, одна скотина. Запрагай коня: Господь дає тобі худобину ( = коня). В дорозі, у гостині пам'ятай о худобині. Мав дещо худобини.
Хустина, -ни, ж. = хустка. А де тая мережана шитая хустина? Зв'яжи мені головоньку шовковою да хустиною. Ум. хустинка, хустинонька, хустиночка.