Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

ша
шабас
шабатувати
шабатурка
шабаш
шабашівка
шабашковий
шабашувати
шабеленька
шабелька
шабельний
шабельтас
шабльований
шаблюка
шабля
шабувати
шавкати
шавкун
шавлія
шаг
шагати
шагнути
шаговий
шаделина
шадий
шадровий
шадуля
шаєчка
шажок
шайба
шайварок
шайда
шайка
шайність
шайнути
шайтан
шайтур
шакша
шал
шалабастер
шалава
шалавистий
шаламатня
шаламок
шаланда
шалапут
шалапутнява
шалапутство
шалата
шалатися
шалахва
шалаш
шалдувати
шалевий
шаленець
шалений
шаленистий
шаленство
шаленяк
шаливіра
шалиґан
шалина
шалівка
шаліти
шалон
шалтай
шалупайка
шаль
шальвір
шальвіра
шальвія
шалька
шальовка
шальово
шальон
шальтатися
шалювати
шам
шамати
шамкати
шамкий
шамко
шамнути
шамотатися
шамотіти
шамотня
шамотнява
шампанка
шамрити
шамротіти
шамряти
шамтіти
шамушіння
шамша
шамшити
шана
шандарак
шандарик
шандра
шандриця
шанець
шанк
шаноба
шанобливий
шановний
шанта
шантавий
шанталавий
шанування
шанувати
шануватися
шанька
шапарка
шапарувати
шапарь
шапище
шапівка
шапка
шапкарь
шапкати
Вимогти Cм. вимагати.
Ґівґач, -ча и ґівґор, -ра, м. пт. Jynx torquilla. Вх. Лем. 407.
Забере́жжа, -жа, с. Забережье.
Поворітка, -ки, ж. Поворотъ на дорогѣ.
Помняти, -мну, -неш, гл. и пр. = пом'я́ти и пр.
Речнистий, -а, -е. Говорливый, рѣчистый. Черк. у.
Спасеник, -ка, м. 1) Спасающій свою душу, праведникъ, угодникъ. К. Бай. 118. К. ЦН. 290. 2) Говѣльщикъ, спасающійся. Спасеники ідуть до церкви.
Страшило, -ла, с. 1) Страшилище. 2) Снарядъ для вспугиванія рыбы при ловлѣ ея. Kolb. І. 73.
Травоїдний, -а, -е. Травоядный. Шейк.
Хлопчичок, -чка, м. Ум. отъ хлопець.
Нас спонсорують: