Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

ша
шабас
шабатувати
шабатурка
шабаш
шабашівка
шабашковий
шабашувати
шабеленька
шабелька
шабельний
шабельтас
шабльований
шаблюка
шабля
шабувати
шавкати
шавкун
шавлія
шаг
шагати
шагнути
шаговий
шаделина
шадий
шадровий
шадуля
шаєчка
шажок
шайба
шайварок
шайда
шайка
шайність
шайнути
шайтан
шайтур
шакша
шал
шалабастер
шалава
шалавистий
шаламатня
шаламок
шаланда
шалапут
шалапутнява
шалапутство
шалата
шалатися
шалахва
шалаш
шалдувати
шалевий
шаленець
шалений
шаленистий
шаленство
шаленяк
шаливіра
шалиґан
шалина
шалівка
шаліти
шалон
шалтай
шалупайка
шаль
шальвір
шальвіра
шальвія
шалька
шальовка
шальово
шальон
шальтатися
шалювати
шам
шамати
шамкати
шамкий
шамко
шамнути
шамотатися
шамотіти
шамотня
шамотнява
шампанка
шамрити
шамротіти
шамряти
шамтіти
шамушіння
шамша
шамшити
шана
шандарак
шандарик
шандра
шандриця
шанець
шанк
шаноба
шанобливий
шановний
шанта
шантавий
шанталавий
шанування
шанувати
шануватися
шанька
шапарка
шапарувати
шапарь
шапище
шапівка
шапка
шапкарь
шапкати
Благословлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. благословитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Получать, получить благословеніе. Благословилась Марусенька у свого татка на посад сісти. Н. п. — до кого, у кого. Получать благословеніе отъ кого. (На весіллі) посланці тричі благословляться до старости. О. 1862. IV. 16. Йди до попа благословиться. АД. II. 21. Бона благословиться у батька й у матері. Грин. ІІІ. 428. 2) на світ благословилося. Разсвѣло. Ось нічка утікла, мов стало розсвітать, мов почало на світ благословлятись. Греб.
Вимащувати, -щую, -єш, сов. в. вимастити, -щу, -стиш, гл. Вымазывать, вымазать, смазывать, смазать.
Зави́ти I, -ся. Cм. і. завивати, -ся.
Курячий, -а, -е. Куриный, пѣтушій. Поставили собі хатку на курячій ножці. Рудч. Ск. І. 27. Іди собі на очерета, на болота та на дрімучі ліса, де курячий глас не заходить. Чуб. I. 134. куряча голова. Дуракъ. Не плачте, курячі голови, вам треба радуватись, а не плакать. К. ЧР. 416. куряча лапка. Раст. Trifolium montanum. Воно і походить на курячу лапку. Черк. у. курячі очки. Раст. Курослѣпникъ, Anagallis arvensis L. ЗЮЗО. I. 111. куряча сліпота. a) Болѣзнь глазъ. Як що перший раз побачиш (горицвіт) та насушиш, то воно добре од курячої сліпоти підкурювати. Чуб. б), Раст. = курячі очки. У Рогов.: Ranunculus polyganthemus. ЗЮЗО. І. 133. У Шух. Ranunculus acris. Шух. І. 22. куряче стегенце. Раст. = куряча лапка? Куряче стегенце в борщ по весні кришуть. Конст. у.
Лівар, -ру, м. 1) Ливеръ, орудіе для переливанія жидкостей изъ бочки. Радом. у. 2) Машина съ воротомъ и винтомъ для подыманія повозки при смазкѣ. Радом. у.
Молитвува́тися, -вуюся, -єшся, гл. Подвергаться обряду молитвин.
Перерубати, -ся. Cм. перерубувати, -ся.
Радісний 2, -а, -е. Радостный, веселый. Не радісною вісткою тебе стрічатиму. Стор. МПр. 56.
Удосталь нар. Вдоволь, достаточно.
Ф'юкати, -каю, -єш, гл. 1) Свистѣть. Шейк. Также о птицахъ, напр. иволгѣ. Вх. Уг. 278. 2) Развѣваться. Желех.
Нас спонсорують: