Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шибучий

Шибучий, -а, -е. Бьющій въ носъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 494.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИБУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИБУЧИЙ"
Ґелетя́, -тя́ти, с. Деревянный сосудъ для молока. Желех.
Дякува́ння 2, -ня, с. Пребываніе дьячкомъ.
Жваку́н, -на, м. Чавкающій, чавкунъ. Ум. жвакунець.
Навіщува́ти, -щу́ю, -єш, гл. Предсказать, многое предсказать. Дурні були цигане: що вони мені навіщували! Г. Барв. 250.
Облопатися, -паюся, -єшся, гл. Обожраться.  
Перегадати, -даю, -єш, гл. Передумать. Всі думки вже передумала, всі гадки перегадала.
Попрокушувати, -шую, -єш, гл. Прокусить (во множествѣ). Вовки задавили двоє овець, попрокушували горла. КС. 1883. ХП. 700.
Суверток, -тка, м. = сувертень. Як уже згортається прядіво, то пять ручаєк, — отой суверток і буде каліво. Черн. у.
Татуленьків, -кова, -ве, татулів, -лева, -ве Принадлежащій татулеві.
Хрестовий, -а, -е. Крестовый. хрестові́ уставки. Уставки съ особаго рода вышивкой. Kolb. І. 48, 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШИБУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.