Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шибучий

Шибучий, -а, -е. Бьющій въ носъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 494.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИБУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИБУЧИЙ"
Бузувати, -зую, -єш, гл. 1) Наказывать, бить. Желех. 2) Журить, бранить, дѣлать, выговоръ. Желех.
Гаптарка, -ки, ж. Золотошвея. Аф. 355.
Зба́ва, -ви, ж. Порча. Ум. зба́вка.
Здоровлю́чий, -а, -е. Большущій. Зміев. у., Ув. отъ здоро́вий.
Ли́шок, -шку, м. = лишка 2. Мир. Пов. І. 112.
Прогнівати, -ся, -ваю, -ся, -єш, -ся, гл. = прогнівити, -ся. Ми вас просимо: не прогнівайтесь! О. 1861. XI. Св. 63. Ісус прогнівався. Єв. Мр. X. 14.
П'ятдесятеро числ. Пятьдесятъ. Садовить їх купами по п'ятдесятеро. Єв. Л. IX. 14.
Споможність, -ности, ж. = спроможність. Харьк.
Хараман, -на, м. Обманщикъ. Вх. Зн. 76. ЕЗ. V. 151. гнути харамани. Дурачить. ЕЗ. V. 151.
Цигарпара, -ри, ж. Загородная прогулка, маевка. Хиба ти забув, як нас возив на цигарцару у той лісок, що за містом? Воронеж. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШИБУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.