Бісяка, -ки, м. Ув. отъ біс.
Жениха́ння, -ня, с. Ухаживанія (любовныя). Чи Бог не дав, чи сам не взяв, чи зраяли люде, ой щось з мого женихання нічого не буде. Не жаль мені вишивання, як вірного женихання. Ум. жениха́ннячко. Ой хто не знає того жениханнячка, той не знає лиха.
Зги́бти, -бну, -неш, гл. Погибнуть, пропасть. Як би поїхав, — а метелиця така була, що й світу не видко! — то був би згиб.
Киснути, -сну, -неш, гл.
1) Киснуть. Не можно вже юшки їсти: почала киснути. Учинила вчора хліб, — кисне, кисне, та ніяк не сходе. Чи не той то хміль, хміль, що у пиві кисне? кисне, як солоний огіро́к. Постоянно плачетъ. гляне — молоко кисне. Сдѣлаетъ очень кислую физіономію.
2) Долго мокнуть. Чи ти коли пооджимаєш ті сорочки? Доки їм киснути?
3) Хандрить, киснуть, плакать. Та вже мабуть вас так Бог создав, щоб усе киснути. Часом чоловік не купить на базарі своїй жінці шматок дрантини, а вона киснутиме цілий день.
4) — у шинку. Пьянствовать часто. Стали тільки по шинках киснути.
Лі́тера, -ри, ж. Буква.
Обмірання, -ня, с. Летаргія.
Подзюбати, -баю, -єш, гл.
1) Поклевать. Курчатка пшоно геть чисто все подзюбали.
2) подзюбаний. Изрытый оспой. Хоча бо я й подзюбана на виду, таки ж бо я зроблена доладу. Там така гидка пика подзюбана.
Прилюдний, -а, -е. 1) Публичный, открытый. Коли буде прилюдне сватання? 2) Съ измѣн. удар. прилюдний. Объ одеждѣ: праздничный. Прилюдне лудинє (убране).
Уклеювати, -ле́юю, -єш, сов. в. уклеїти, уклею, -їш, гл. Вклеивать, вклеить.
Череватіти, -тію, -єш, гл.
1) Пріобрѣтать большой животъ, дѣлаться брюхатымъ.
2) Беременѣть, брюхатѣть.
