Верхняк, -ка, м. 1) Верхній жерновь въ мельницѣ. 2) Часть гончарнаго круга (Cм.). . 3) Верхній слой скирды. 4) Дека въ струнномъ музыкальномъ инструментѣ (кобзѣ, торбанѣ). 5) Металлическая крышка курительной трубки. Чіпка одкрив верхняк, потяг люльку, — огонь осіяв сіни. 6) У гребенщиковъ: верхушка рога.
Вироб'Яки, -ків, м. мн. Родъ кожаныхъ лаптей.
Вихурятися, -ряюся, -єшся, гл. Чваниться.
В'Юновий, -а, -е. Относящійся къ в'юну. Покоштував в'юнового сала.
Моло́зиво, -ва, с. Первое молоко послѣ родовъ у женщины, коровы и пр. іти́ до кого на молозиво. Идти поздравлять съ новорожденнымъ.
Розрізка, -ки, ж. 1) Разрѣзъ. 2) Размежеваніе. Дожидаємо розрізки (землі), та ще й досі нема.
Спізнавати, -наю, -єш, сов. в. спізна́ти, -на́ю, -єш, гл. Узнавать, узнать. Бога в Тройці спізнала. Брат сестри не спізнав.
Стратенець, -нця, м. Осужденный на смерть.
Удну нар. Внутри.
Шекало, -ла, с. Жгутъ, употребляемый въ игрѣ того же имени.
