Бутіти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) Ревѣть глухо, похоже на звукъ бу, мычать. Бугай бутить. Худоба бутить, бо нероблена.
2) Гудѣть, глухо кричать. Бач, як бутять (співали парубки), аж сюди чутно.
Домо́вини, -вин, ж. мн. Обрядовый предъ свадьбой уговоръ относительно числа свадебныхъ гостей, подарковъ и пр.
Збито́шник, -ка, м. Проказникъ, пакостникъ. Нема гірших збитошників, як молоді хлопці, за ними дівчатам хоч не виходь на улицю — зараз збитка якого небудь зроблять.
Лози́ночка, -хи, ж. Ум. отъ лозина.
Мига́тися, -гаюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] мигну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Мерещиться, виднѣться, мелькать, мелькнуть. Мигається мені та Орлиха, мов у тумані. Він хутенько вбіжить. Яка з нас під той час мигнеться: «Здорова була, дівчино!»
Порозжовувати, -вую, -єш, гл. Разжевать (во множествѣ).
Розімняти, -мну, -неш, гл. = Розім'яти.
Соловіти, -вію, -єш, гл. О глазахъ: соловѣть, тускнѣть.
Уклад, -ду, м.
1) Уговоръ, договоръ сдѣлать. Між ними єсть уклад: Єней за тестя мав Латина, а сей Єнея як за сина.
2) Раскладка, распредѣленіе денежнаго сбора. Уклад зробили.
3) Затрата. На сю хвабрику пішов великий уклад.
4) Мелкая глиняная посуда, служащая добавленіемъ къ продаваемой сотнѣ посуды и вкладываемая въ крупную.
5) Уклад. У гуцулокъ: родъ ожерелья (въ два, три ряда), составленнаго изъ мѣдныхъ крестовъ и др. мѣдныхъ же украшеній.
Устати Cм. встати.
