Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шепоти

Шепоти, -тів, м. 1) Пришептываніе. 2) Ябедничество, наушничество.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕПОТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕПОТИ"
Викурити Cм. викурювати.
Вошивий, -а, -е. Вшивый. Вошивий кожушок. Чуб.
Дереви́ченько, -ка, с. Ум. отъ дерево.
Полуднувати, -ную, -єш, гл. = полуднати. Їхав чумак, та їдучи полуднував. Чуб. І. 34.
Понадкладати, -да́ю, -єш, гл. Отложить часть (во множествѣ).
Пообдимати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и обдути, но во множествѣ.
Сапувати, -пую, -єш, гл. = сапати. Сапувать я тобі не буду і полоти не буду. Конст. у.
Сколотина, -ни, ж. Чаще во мн. ч. Пахтанье, жидкость, остающаяся послѣ сбивки масла. Полт. Херс. г.г. Шух. I. 109. VII. 438.
Чароньки, -ків, м. мн. Ум. отъ чари. Cм. чар.
Четверговий, -а, -е. Четверговый. Грин. III. 558.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕПОТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.