Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

шпалера
шпалір
шпантолити
шпара
шпараґи
шпарґал
шпарґалля
шпарина
шпарити
шпарка
шпаркий
шпарко
шпарочка
шпарування
шпарувати
шпаруна
шпарутина
шпарутки
шпатар
шпати
шпацір
шпацірувати
шпаченько
шпаченя
шпачиний
шпачок
шпеник
шпент
шпеньок
шпет
шпета
шпетити
шпетний
шпетно
шпиг
шпигати
шпигинарь
шпигнути
шпигон
шпигонути
шпигувати
шпикуляція
шпилечка
шпилечок
шпилик
шпилити
шпиль
шпилька
шпильок
шпилястий
шпиндель
шпинь 1
шпинь 2
шпиняти
шпиримистий
шпирити
шпирнути
шпиртати
шпиталь
шпитальний
шпити
шпитко
шпихлір
шпиця
шпичак
шпичакуватий
шпичастий
шпичка
шпіальтер
шпіг
шпігувати
шпік
шпіклір
шпінка
шпірувати
шпол
шпола
шполик
шпонька
шпоня
шпорих
шпориш
шпоришки
шпортання
шпортати
шпортатися
шпортнути
шпортонути
шпотатися
шприх
шпряха
шпувати
шпуга
шпуйний
шпуля
шпуляр
шпундра
шпундрі
шпунт
шпунтуш
шпурити
шпурляння
шпурляти
шпурлятися
шпурнути
шпуртонути
шпуряти
шрам
шрамувати
шріт I
шріт II
шрітати
шротівниця
шруб
шрубель
шрубка
шрубок
шрубувати
штаба
штаґа
Главиця, -ці, ж. Голова. Ой лишила я віночок з главиці. Гол. ІІІ. 17. Ум. главка, главичка.
Засі́яти, -ся. Cм. засівати, -ся.
Налюдні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Увеличиться населенію. 2) Сдѣлаться похожимъ на человѣка. Хлопець змалку був злодійкуватий, а як пішов межи людей, то і налюднів.
Підсліпо нар. Подслѣповато, не свѣтло. Підсліпо, чадіючи на всю хату, горів його гніт. Мир. Пов. І. 114.
Поприпікати, -ка́ю, -єш, гл. Прижечь (во множествѣ).
Потовпитися, -плюся, -пишся, гл. Умѣститься, помѣститься. На всіх улицях люде так і снують, аж не потовпляться. МВ. І. 38. Инша добродійка і в дворі не потовпиться. МВ. (О. 1862. III. 40).
Пукарь, -ря, м. Буккеръ. Херс. у.
Угайство, -ва, с. = угайка. Оце нам угайство тіки, це б дома що вробив, а то сиди отутенька, дожидайсь старшини. Черн. г.
Уклонити, -ся. Cм. уклоняти, -ся.
Чудотворний, -а, -е. = чудовний 1. Ой Спасе наш Межигорський, чудотворний Спасе. Шевч. 256.
Нас спонсорують: