Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

шпалера
шпалір
шпантолити
шпара
шпараґи
шпарґал
шпарґалля
шпарина
шпарити
шпарка
шпаркий
шпарко
шпарочка
шпарування
шпарувати
шпаруна
шпарутина
шпарутки
шпатар
шпати
шпацір
шпацірувати
шпаченько
шпаченя
шпачиний
шпачок
шпеник
шпент
шпеньок
шпет
шпета
шпетити
шпетний
шпетно
шпиг
шпигати
шпигинарь
шпигнути
шпигон
шпигонути
шпигувати
шпикуляція
шпилечка
шпилечок
шпилик
шпилити
шпиль
шпилька
шпильок
шпилястий
шпиндель
шпинь 1
шпинь 2
шпиняти
шпиримистий
шпирити
шпирнути
шпиртати
шпиталь
шпитальний
шпити
шпитко
шпихлір
шпиця
шпичак
шпичакуватий
шпичастий
шпичка
шпіальтер
шпіг
шпігувати
шпік
шпіклір
шпінка
шпірувати
шпол
шпола
шполик
шпонька
шпоня
шпорих
шпориш
шпоришки
шпортання
шпортати
шпортатися
шпортнути
шпортонути
шпотатися
шприх
шпряха
шпувати
шпуга
шпуйний
шпуля
шпуляр
шпундра
шпундрі
шпунт
шпунтуш
шпурити
шпурляння
шпурляти
шпурлятися
шпурнути
шпуртонути
шпуряти
шрам
шрамувати
шріт I
шріт II
шрітати
шротівниця
шруб
шрубель
шрубка
шрубок
шрубувати
штаба
штаґа
Бакир 2, -ру, м. Котелъ, преимущественно мѣдный. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Вибухатися, -хаюся, -єшся, гл. Сильно вырости. Дивись, яка вибутилась: уже й батька переросла. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Відом, -ма, м. Извѣстіе, знаніе, свѣдѣніе. без мого відома. Безъ моего вѣдома. Стор. відома мати. Знать. відома одібрати. Узнать; до свѣдѣнія дойти. нема відома. Неизвѣстно. А нема відома, як у тому замку, що в ньому? Драг. 86.
Вірша, -ші, ж. Стихотвореніе, преимущественно школьнаго происхожденія на тему по большей части духовнаго или нравственно-поучительнаго, а также историческаго содержанія, — распространены были въ старой украинской литературѣ. різдвяна, великодна вірша. Поздравительное стихотвореніе на праздники Рождества и Пасхи, преимущественно съ библейскимъ сюжетомъ. КС. 1881. I. 271. Большая Энциклопедія. V. 126.
Ікряний, -а, -е. = ікратий. Ікряна риба. Лебед. у.
Околиця, -ці, ж. 1) Околица, окрестность. Розійшлись чутка по всій околиці галилейській. Єв. Мр. І. 28. Мене все село і вся околиця зове майстром над майстрами. Чуб. І. 154. Полупанки роз'їзжали геть по околиці з сурмачами. Стор. МПр. 73. 2) Околышекъ. Вас. 156. До лиця околиця. Ном. Шапка бирка, зверху дірка, шовком шита, буйним вітром підбита, а околиці давно немає. Мет. 377. 3) Огороженное поле. Любеч. 4) Сильно удобренный участокъ земли, представляющій переходъ отъ города къ полю. Козелец. у. Ум. око́личка. Держать шапочки за околички. Чуб. III. 279.
Підкроїти Cм. підкроювати.
Побабувати, -бу́ю, -єш, гл. Позаниматься акушерствомъ. Коли вдова побабувала, то їй вже не можна ійти заміж. Мнж. 155.
Чирячка, -ки, ж. = чиряк? Бешихо! чирячка, болячка.... Мил. М. 96.
Чорнушка, -ки, ж. = чернушка 1, Nigella sativa. Вх. Пч. І. 11. Витоптав козел часник, ще й чорную чорнушку. Грин. III. 95.
Нас спонсорують: