Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

шапкобрання
шапковитий
шапкування
шапкувати
шаплик
шаповал
шаповальня
шаповальський
шапонька
шапошки
шапошник
шапран
шапранівка
шапурина
шапурка
шапучка
шапчерина
шапчина
шапчорина
шап'я
шар
шарабурити
шаравари
шараґи
шаран
шарапатка
шарафан
шарах!
шарахнути
шарварок
шарґот
шарий
шарило
шаріти
шаркан
шаркий
шаркнути
шарконути
шарлай
шарлат
шарлатовий
шарляк
шарнути
шарнутися
шаровільник
шарок
шарпак
шарпанина
шарпанка
шарпати
шарпатися
шарпнути
шарпонути
шарпун
шарувальниця
шарування
шарувати
шарудіти
шаснути
шастати
шастувати
шасть
шат
шата
шатан
шатанина
шататися
шатерник
шатило
шатирити
шатковниця
шаткувати
шатно
шатнути
шатнутися 1
шатнутися 2
шатонька
шатро
шатровий
шатувати
шаф..
шахва
шахварка
шахварня
шахварь
шахвран
шахвувати
шаховка
шахрай
шахрайка
шахрайство
шахрайський
шахран
шахрувати
шахрун
шахта
шахтарь
шаш
шашелиця
шашель
шашина
шашка
шашкірня
шашлак
шашок
шашча
шваб
шваба
швабка
швабський
швагер
шваґер
швадрон
шваєчка
швай
швайка
швайкало
швайковитий
швайкуватий
швалька
Белькотун, -на, м. Лепетунъ, болтунъ.
Дріб'язок, -зку, м. 1) Мелочь, мелкія вещи. Оце забув купити олії. Стілько дріб'язку було, що як його й не забути: купи соли, купи риби, меду, мила, олії, — от і забудеш що небудь, випаде з голови. Кіевск. у. 2) Маленькія дѣти. Там того дріб'язку повен запічок. 3) Мелкій скотъ. В мене овець ватага, а дійнику без ліку, а дріб'язку як піску. Лавр. 77. 4) на дріб'язок, на дріб'язки поби́ти. Побить на мелкіе кусочки. Грин. II. 243.
Згуртува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Сгруппировать, собрать въ одно місто. Згуртував людське поле, а своє все до села. Камен. у.
Карлюка, -ки, ж. Крючокъ, загибъ на концѣ палки. Кв. II. 170. Ум. карлючка.
Нашорошувати, -шую, -єш, сов. в. нашорошити, -ро́шу, -шиш, гл. Настораживать, насторожить. Еней наш нашорошив вуха. Котл. Ен. А Залізняк попереду нашорошив уха. Шевч. 171.
Погребник, -ка, м. = пригребиця 1. Увіходить сонце, скинуло свої ризи і повісило на погребнику і приходить у хату. Чуб. І. 5.
Пододержувати, -жую, -єш, гл. Додержать (многихъ).
Понагріватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Нагрѣться (во множествѣ). Груби добре понагрівалися, — тепло буде. Васильк. у.
Смушок, -шка, м. Ум. отъ смух.
Уздвір'я, -р'я, с. Мѣсто за дворами, вдоль дворовъ? Повиходили ми на уздвір'є. Г. Барв. 221. Треба ж на моє горе божевільній сові прилетіти на уздвір'є. Кричить, та й кричить. Г. Барв. 237. Я її здалеку на вздвір'ї пізнала. МВ. (О. 1862. ІІІ. 76).
Нас спонсорують: