Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

шапкобрання
шапковитий
шапкування
шапкувати
шаплик
шаповал
шаповальня
шаповальський
шапонька
шапошки
шапошник
шапран
шапранівка
шапурина
шапурка
шапучка
шапчерина
шапчина
шапчорина
шап'я
шар
шарабурити
шаравари
шараґи
шаран
шарапатка
шарафан
шарах!
шарахнути
шарварок
шарґот
шарий
шарило
шаріти
шаркан
шаркий
шаркнути
шарконути
шарлай
шарлат
шарлатовий
шарляк
шарнути
шарнутися
шаровільник
шарок
шарпак
шарпанина
шарпанка
шарпати
шарпатися
шарпнути
шарпонути
шарпун
шарувальниця
шарування
шарувати
шарудіти
шаснути
шастати
шастувати
шасть
шат
шата
шатан
шатанина
шататися
шатерник
шатило
шатирити
шатковниця
шаткувати
шатно
шатнути
шатнутися 1
шатнутися 2
шатонька
шатро
шатровий
шатувати
шаф..
шахва
шахварка
шахварня
шахварь
шахвран
шахвувати
шаховка
шахрай
шахрайка
шахрайство
шахрайський
шахран
шахрувати
шахрун
шахта
шахтарь
шаш
шашелиця
шашель
шашина
шашка
шашкірня
шашлак
шашок
шашча
шваб
шваба
швабка
швабський
швагер
шваґер
швадрон
шваєчка
швай
швайка
швайкало
швайковитий
швайкуватий
швалька
Виварити, -ся. Cм. виварювати, -ся.
Дзба́нок, -нку, м. Банкъ. Біда велика в тім; що немає дзбанків для позички, де б можна було у всяку пору без великого клопоту і на малий процент позичать гроші. Осн. 1861. VIII. 89.
Катуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Мучиться, страдать. Нема сем'ї, немає хати, немає брата, ні сестри, щоб не заплакані ходили, не катувалися в тюрмі. Шевч. 606.
Липко́ватий, -а, -е. Липкій, клейкій, вязкій. липко́вата земля. Глинистая и оттого вязкая почва. Вх. Уг. 250.
Майови́й, майовний, -а, -е. Майскій. Дощику майового ждали. О. 1861. III. 14.
Мандрьо́ха, -хи, ж. Бродяга, потаскуха. Квартал єсть цілий волоцюг, моргух, мандрьох, ярижниць, п'яниць. Котл. Ен.
Моло́ти, мелю́, -леш, гл. 1) Молоть. Ой на горі, на Самборі крутий камінь меле. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи. Ном. № 6057. 2) Молоть, болтать, нести вздоръ. Ка-зна що меле, аби не мовчати. Таке меле, що і купи не держиться. Чуб. І. 248. 3) молоти хвосто́м. Махать хвостомъ. Кабан закопався в землю да й хвостиком меле. Рудч. Ск. І. 22.
Недоречний, -а, -е. Некстати сказанный или сдѣланный, неумѣстный, излишній. К. ПС. 127.
Попередумувати, -мую, -єш, гл. То-же, что и передумати, но во множествѣ.  
Рівнятися, -ня́юся, -єшся, гл. Равняться, уподобляться, сравниваться; сравниваться ростомъ съ чѣмъ. Куди рівняться свині до коня, коли шерсть не така. Ном. № 7931. Хто в псах кохається, сам йому рівняється. Ном. № 12581. А запашний та василечок із тинами рівняється. Грин. III. 537.  
Нас спонсорують: