Відволога, -ги, ж. Основное значеніе = відволода = відлига, но въ пѣснѣ употребл. въ смыслѣ: облегченіе душевное, утѣшеніе, также: утѣшительница. Одна другої питається: — Подружечко-одволого, одволожи живота мого: чи була ти на улиці, чи бачила жениха мого?
Ґрис, -су, м. 1) Отруби. Пересівався житну муку через сито і осталий ґрис всипаєся до баривчини. Cм. Висівки. 2) Молотый крупно овесъ съ ячменемъ, посыпанный солью; служить для выкормки скота. Нехай нас Бог милує, щоб ми своїм дітям давали ґрис — ми здужаєм і хлібом вигодувать.
Добромо́вний, -а, -е. Краснорѣчивый.
Кликання, -ня, с. Зовъ, призывъ.
Маршува́ти, -шую, -єш, гл. Маршировать.
Нагото́ві нар. Наготовѣ. Стояла постеля наготові для проїзжих панів.
Повилічувати, -чую, -єш, гл. 1) Вылѣчить (многихъ). 2) Высчитать (во множествѣ).
Повстка, -ки, ж. Войлочная подкладка на внутренней части хомута, лежащей на шеѣ лошади.
Спустілий, -а, -е. Опустѣлый.
Четвертувати, -ту́ю, -єш, гл. = чвертувати. Ріж мене, четвертуй, а я з тобою не піду.
