Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

чосник
чотирдесять
чотиренко
чотиречка
чотирі
чотиріста
чотирка
чотирнадцятеро
чотирнадцятий
чотирнадцятка
чотирнадцять
чотирниця
чотирогранястий
чотирьохскладовий
чотки
чохла
чохлатий
чохлиця
чрести
чтері
чтець
чтирі
чтити
чтитися
чу!
чуб
чубаєчка
чубайка
чубак
чубанина
чубатий
чубатник
чубашечка
чубашка
чубелів
чуберка
чубик
чубити
чубитися
чубица
чубко
чубогрійка
чубок
чуботрус
чубрик
чубрикатися
чубрій
чубук
чубчик
чувак
чувал
чувати
чуватися
чуга
чугаїна
чугай
чуганя
чугар
чуд
чудак
чудан
чудар
чударний
чудасія
чудачка
чуденний
чудернастий
чудерний
чудерство
чудесний
чудитися
чудний
чудно
чуднота
чудняй
чудо
чудовий
чудовисько
чудовний
чудовно
чудово
чудородія
чудородний
чудотвор
чудотворець
чудотворний
чудотворник
чудувати
чудуватися
чужанина
чужаниця
чужатися
чужениця
чужий
чужина
чужинець
чужинка
чужинонька
чужиня
чужісінький
чужоварник
чужовірний
чужовірство
чужоземець
чужоземний
чужоземський
чужоземщина
чужоложити
чужоложство
чужомовній
чужосілець
чужосільський
чужосторон
чужосторонець
чужосторонній
чуйко
чуйний
чуйність
чуйно
чук
Де́ргання, -ня, с. 1) Выдергиваніе. 2) Расчесываніе пеньки. Kolb. I. 69.
Зазіха́ти, -ха́ю, -єш, гл.на що. Льститься на что, жадничать.
Кривісінький, -а, -е. Совершенно кривой.
Мо́чар, -ра, м. Топь, низменное съ подпочвенной водой мѣсто. Через мочар до мене йти. Канев. у. На мочарі вівці ходять. Канев. у. Рузя... трохи не загрязла на мочарі. Левиц. І. 305.
Мужи́чка, -ки, ж. Крестьянка, мужичка. Де таки сьому статись, щоб пан та взяв мужичку? Кв. І. 224.
Обволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. обволокти, -лочу, -че́ш, гл. 1) Обволакивать, обволочить. 2) Покрывать, покрыть, обкладывать, обложить. Кладуть із мертвих тіл костри. Соломой їх обволікають, олію з дьогтем поливають на всякий зруб разів по три. Котл. Ен. VI. 50.
Підписуватися, -суюся, -єшся, сов. в. підписа́тися, -шу́ся, -шешся, гл. 1) Подписываться, подписаться. 2) Давать письменное обязательство. Підписалось сорок тисяч під турчином жити. Макс.
Повідлітити, -таємо, -єте, гл. Отлетѣть (во множествѣ). Драг. 273. Пташки, що витку так співавали, у ирій вже поодлітали. Греб. 387.
Постолакати, -каю, -єш, гл. Разглагольствовать, говорить медленно и неинтересно. Постолакає чорт батька зна шо!.. Ну, вже! як сяде та як почне постолакати! Александрійск. у. Слов. Д. Эварн.
Смерек, -ка, м. смерека, -ки, ж. Дерево: европейская пихта, Pinus abies, Abies excelsa. Шух. I. 176. Вх. Пч. II. 34. смерек червений. Раст. Larix decidua. Ум. смеречок, смеречка.
Нас спонсорують: