Вив'ялитися, -люся, -лишся, гл. Обезсилѣть до вялости, изнуриться. Мужик у роботі вив'ялиться, виробиться та й не довго живе.
Виднити, -ню, -ниш, гл. Вынуть дно.
Калюхатий, -а, -е. Выгнутый наружу. На бербениці та барівки треба калюхатих — вигнених доґів, бо ті судини у середині ширші. калюхата пила. Пила, пластинка которой съ того края, гдѣ зубья, дугообразна.
Подмух, -ху, м. Дуновеніе.
Порозступатися, -па́ємося, -єтеся, гл. Разступиться (о многихъ).
Причастний, -а, -е. Относящійся къ причащенію, къ причастію. причастна молитва. Молитва предъ причащеніемъ.
Скушувати, -шую, -єш, сов. в. скусити, -шу, -сиш, гл. Скусывать, скусить. Щоб зуби не боліли, треба кожної пятниці зрізувати, а ще краще — скушувати ньогті.
Узір, узору, м. Видь, внѣшній видь. Як узір хороший у сіна, зелене, то й сіно в ціні. На взір. Съ виду, по внѣшнему виду, но наружности. Пшениця гарна на взір. На взір — чоловік середніх літ. На взір вони (будинки) цілі і кріпкі. У лісі і на взір немає груш. 2) Образецъ. Хата, X. Нехай ся мова іде по добрих людях на взір, як треба велике діло рідної освіти роспочинати. Христос дав нам взір собою. взо́ром. По образцу. Писав сей хуторний проява українські пісні взором звичайних жіночих та козачих. 3) Узоръ. Ум. узо́рець. Був сей погонець взорцем дикої краси.
Хвурман, -на, м. = хурман.
Шкаравать, -ті, ж. = шкарідь.
