Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

читати
читач
читець
чич
чичва
чичекати
чичерчик
чичирк
чичиркнути
чичка
чичмаря
чичморіти
чишка
чівка
чілка
чільний
чільце
чімируха
чімка
чімкати
чімхати
чіп I
чіп II
чіпа
чіпати
чіпатися
чіпець
чіпє
чіпкий
чіпко
чіпляти
чіплятися
чіпнарь
чіпок
чіпочок
чіпчик
чірєний
чірівний
чірхавий
чірхатися
чістрити
чіт
чітуватися
чітура
чіхратий
чіхратися
чічечка
чічка
чічкатий
чічник
чїрка
чкатися
чке-чке-чкоу!
чколити
чкурити
чкурнути
чля
чмакати
чмалений
чмана
чманіти
чмара
чмелений
чмелик
чмель
чмига
чмирь
чмих I
чмих II
чмихання
чмихати
чмихнути
чміль
чмовх
чмовхальниця
чмовхати
чмовхачка
чмок
чмола
чморкати
чморкнути
чмурь
чмут
чмутник
чмутовитий
чмутовиха
чмутувати
чо
чобан
чобаник
чобіт
чобіток
чоботаренко
чоботариха
чоботарь
чоботець
чоботина
чоботище
чоботонько
чоботоробець
чоботя
човг
човгання
човгати
човгатися
човен
човенце
човник
човниченько
човничок
човно
човновий
човпти
човптися
чого
чогокати
чогось
чок
чокалка
чоко
Вимокати, -каю, -єш, сов. в. вимокти, -кну, -неш, гл. 1) Вымокать, вымокнуть. Ой як же тій коноплиночці у ставу вимокати. Грин. ІІІ. 330. 2) Мокнуть, измокнуть. Бовть у воду! Викис, вимок. Ном. № 6074.
Водвуд, -да, м. = одуд. Вх. Пч. II. 15.
Гораздува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Жить въ довольствѣ, въ богатствѣ. Від того часу зачали гораздувати і до днесь гораздуют. Гн. II. 187.
Дові́чний, -а, -е. Вѣчный, которому конца не будетъ. Щастя дочасне, а злидні довічні. Ном. № 1450. Засни, серце, довічним сном! К. Досв. 50. Довішня отрута. Мет. 89.
Зау́шниця, -ці, ж. 1) Серьга. Купив козак Олені заушниці зелені да й почепив до уха. Яка ж гарна псяюха! Борз. у. 2) Лента, перевязываемая отъ одной серьги къ другой и опускаемая на груди. Гол. Од. 73. 3) Заушица, опухоль позади уха. Кому чи трястю одігнати, од заушниць чи пошептати, або і волос ізігнать. Котл. Ен. III. 13. 4) мн. Жабры (у рыбы). Вх. Лем. 417.
Клапач, -ча, м. 1) Прозвище собаки (съ большими ушами?). Вх. Зн. 25. 2) Болтунъ. Желех. 3) Родъ кривого ножа. Вх. Уг. 244. Ум. клапачик.
Окопати, -ся. Cм. окопувати, -ся.
Роспинання, -ня, с. Распинаніе, распятіе. Од самого роспинання Христа ходе по світу. Стор. МПр. 169.
Рубіж, -жа, м. см. рубеж.
Угода, -ди, ж. 1) Соглашеніе. 2) Угода; угожденіе. на вго́ду. Въ угоду. Придивлялась, наче б то зроду того не бачила — йому на вгоду. МВ. 11 26.
Нас спонсорують: