Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чубрик

Чубрик, -ка, м. 1) Кончикъ женской косы, въ который вплетаютъ ленты и косоплетки. 2) = чубок. Вх. Зн. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБРИК"
Бадуня, -ні, ж. = баденя. Вх. Лем. 389. Ум. бадунька.
Колотуша, -ші, ж. = колотуха 2. О. 1862. VI. 98. Ум. колотушка.
Коноплище, -ща, с. 1) Мѣсто, бывшее подъ коноплею. Яка паша на коноплищі? Як брали коноплі, то й повиривали погану травицю. Канев. у. 2) Мѣсто, годное для посѣва конопли.
Міхови́на, -ни, ж. Грубая ткань для мѣшка. Камен. у.
Навдьо́ри нар. = навдери. Бач, — добра: матір покинула, а сама навдьори. Мир. Пов. II. 90.
Поперепаковувати, -вую, -єш, гл. Перепаковать, переложить упакованныя вещи (во множествѣ).
Скомпонувати, -ну́ю, -єш, гл. Составить, сочинить. Мене за сю не лайте мову, — не я її скомпонував. Котл. Ен. IV. 6. (Товариство) скомпонувало собі статут. К. ХП. 27.
Стільниця, -ці, ж. 1) Столечница. Канев. у. Шух. І. 99. 2) Доска, на которой рубятъ мясо и пр. 3) Верхняя доска высокаго крестьянскаго сундука. Шух. І. 98.
Удвуконь нар. Парой лошадей. Котить удвоконь. МВ. (О. 1862. III. 46).
Ушковий, -а, -е. Съ ушками (о посудѣ). ушкова діжка. Родъ ушата. Вас. 145.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУБРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.