Братища, -тищ, м. мн. соб. Грубо-ласкательно: братья, братцы. Що ж, братища, — кажуть инші, — рушаймо панським добром ділитись.
Бурмак, -ка, м. Ворчунъ, брюзга.
Вайло 1 меж. Увы! горе!
Ді́ти, -те́й, с. мн. отъ дитя. Дѣти. Діти! діти! Добре з вами в літі, а зімувати — горювати. Прийми, мила, хоч малії діти! — Ой не хочу я дітей приймати, будеш, милий, і сам годувати. З діте́й вихо́дити. Выходить изъ дѣтскаго возраста. Діла небагато в Насті: ще тоді вона з дітей виходила. Ум. Ді́тки, ді́тоньки, ді́точки. Твої дітоньки плачуть, їстоньки хочуть. Дітки, ще короткий час я з вами. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатися.
Лихта́рня, -ні, ж. = ліхтарня і. З голови буде лихтарня, з очей буде свічарня.
Пилипівський, -а, -е. и пилипівчаний, -а, -е. Филипповскій, бывающій въ рождественскій постъ. Пилипівський вечір. Пилипівчані дні.
Плющитися, -щуся, -щишся, гл. Смыкать глаза.
Рик, -ку, м.
1) Рычаніе.
2) Ревъ (вола, коровы). на воловий рик. Пространство, на которомъ слышенъ ревъ вола. Могила од могили на воловий рик.
Цигикати, -каю, -єш, гл. Пиликать, плохо играть на скрипкѣ.
Цьвохати, -хаю, -єш и цьвохкати, -каю, -єш, гл. Стегать кнутомъ. Давай він батогом цьвохать.
