Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

чолак
чолатий
чолко
чолкувати
чоло
чоловий
чоловік
чоловіколюбець
чоловіколюбство
чоловіцький
чоловіченько
чоловічество
чоловічий
чоловічина
чоловічок
чолов'яга
чоломкання
чоломкатися
чолопок
чолпа
чом
чомусь
чомхати
чоник
чонок
чоп
чопатий
чопень
чопець
чопити
чопове
чоповий
чопок
чопочок
чорен
чорна
чорненечкий
чорний
чорнити
чорниця
чорниш
чорнісінький
чорнісінько
чорність
чорніти
чорно
чорнобил
чорнобильник
чорнобіл
чорнобілий
чорнобрив
чорнобривець
чорнобривка
чорнобров
чорноволосий
чорноволотка
чорноголовець
чорноголовий
чорноголовка
чорногривий
чорногрудка
чорногуз
чорноземля
чорноземний
чорнозілля
чорноклен
чорнокленовий
чорнокленок
чорноклина
чорнокнижник
чорнокнижництво
чорнокнижній
чорнокорінь
чорнокосий
чорнокрилець
чорнокрилий
чорнолоз
чорноморець
чорноморка
чорноморський
чорноокий
чорнопірка
чорноризка
чорнороб
чорноротий
чорноталь
чорнотроп
чорноус
чорноусий
чорнохлібний
чорнуха
чорнушка
чорнюха
чорнява
чорнявий
чорнявка
чороліс
чорпіта
чорт
чортаника
чортеня
чортик
чортисько
чортиха
чортиця
чортище
чортів
чортівня
чортіянів
чортовиння
чорток
чортокрап
чортополох
чортопхайка
чортя
чортяк
чортяка
чортяцтво
чортячий
чос
Бити, б'ю, б'єш, гл. 1) Бить, наносить удары. Дурного і в церкві б'ють. Посл. За що мене, мужу, б'єш, за якії вчинки? Н. п. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є. Шевч. не по чім і б'є, як не по голові. Въ томъ то и бѣда, въ томъ то и дѣло. Ном. № 7367. 2) О лошадяхъ: лягать: Кобила б'є. 3) Вколачивать. Бити палі. 4) О водѣ, волнѣ и пр. Бить стремительно, литься, течь. Вода так і б'є. Ой не ходи коло води, буде хвиля бити. Мет. 70. Ніна била з рота. Стор. МПр. 19. 5) О часахъ, колоколѣ и пр. Звонить, бить. В усі дзвони б'ють. Грин. ІІІ. 275. У дзвони дзвонять, в гармати б'ють. О. 1862. II. 59. 6) Разбивать, бить. Бити вікна. На мою невісточку не настачишся горшків та мисок: так б'є, хоч що тиждня нові купуй. Харьк. 7) — на кого. Нападать, наступать на кого (во время войны). І хоче ворогом на тебе бити. К. ДН. 172. Прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б'є. АД. І. 50. 8) О вѣтрѣ, метели: вѣять, нести. Б'є вітер на чистому. Новомоск. у. На Миколи перестало бити, за те ушкварив мороз. Мир. Пов. I. 113. Завірюха б'є. Грин. II. 97. 9) Корчить въ эпилепсіи. Бодай тебе било до землі, аби з ті дух вибило. (Проклятіе — пожеланіе смерти отъ эпилепсіи). Фр. Пр. 31. 10) олію бити. Выжимать постное масло. 11) бити третяка. Танцовать. Під дудку била третяка. Котл. Ен. 12) байдики бити. Ничего не дѣлать, бить баклуши. Ком. II. 17. 13) бити на забій. Бить на смерть. Б'є жінку на забій. Н. Вол. у. 14) поклони бити. Бить поклоны. Прийшли в каплицю перед Феба, Еней поклони бити став. Котл. Ен. 15) — вовну, повсті. Перебивать шерсть, дѣлать войлоки. ЗОЮР. І. 48. Сим. 197. 16) — телеґрам. Посылать телеграмму. Лохв. у. 17) — шила. Родъ игры у парней. О. 1861. XI. Св. 31. 18) — чолом. Cм. чоло. 19) бодай тя на сон било! Чтобъ ты не могъ заснуть. Фр. Пр. 29.
Дибитися, -биться, безл. Становиться дыбомъ. Волосся почало дибитись.
Ди́бки I нар. = Дибка. Дали бабі рибки, стала баба дибки. Ном.
Зазу́вистий, -а, -е. Объ обуви: просторный. Зазувисті чоботи. Гол. Од. 49.
За́рязь, -зі, ж. Раст. Hieracium aurantiacum. Лв. 99.
Колястра, -ри, ж. = молозиво. Подольск. г.
Набазі́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. набазі́катися, -каюся, -єшся, гл. Наговариваться, наговориться, набалтываться, наболтаться.
Невпокійний, -а, -е. Безпокойный; тревожный. Батько й мати якіся невпокійні стали. Г. Барв. 238. Сни невпокійні сняться. МВ. ІІ. 9. В малому серці ворушилося щось недобре, невпокійне. Мир. ХРВ. 35.
Притухати, -ха́ю, -єш, сов. в. притух(ну)ти, -хну, -неш, гл. = пригасати, пригаснути. Левиц. І. 74.
Фальшувати Cм. хвальшувати.
Нас спонсорують: