Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чудан

Чудан, -на, м. Знахарь. Встрѣчено только въ пѣснѣ: Пішла баба до чудана, одчудив він — очуняла. Чуб. V. 1164.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 475.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДАН"
Бісновистий, -а, -е. Бѣсноватый. Екат.
Верем'я, -м'я, с. Хорошая погода. Шух. І. 81. 189. По слоті верем'я. Фр. Пр. 146.
Вивалити, -ся. Cм. вивалювати, -ся.
Жураве́ць, -вця́, м. 1) = журавель. Вх. Лем. 414. 2) Раст. Hypericum perforatum L.
Каланник, -ка, м. Бѣднякъ. Шух. І. 73.
Кремінчик, -ка, м. Ум. отъ кре́мінь.
Любове́ць, -вця́, м. Любитель. Козелецк. у.
Повидурювати, -рюю, -єш, гл. Выманить обманомъ (многое, у многихъ).
Покачати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Покатать. Глянь, як кішка: покачав лапкою клубок та й кине, а тоді знов. 2) Покатать (бѣлье). Покачай сорочки. 3) Раскатать тѣсто. Покачай коржі. 4) Повалять. Собака не ззість, не покачавши. Посл. 5) О бѣшеной собакѣ: свалить и покусать (собаку). Як собаку покачає дурна собака, то та собака покусана біжить сама такого зілля шукати од сказу. Грин. II. 20.
Тітчин, -на, -не. Тетушкинъ, теткинъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУДАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.