Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

чарупина
чарупка
чарчина
чаряпкатися
час
часина
часловець
часний
часник
часниковий
часовий
часок
часом
часопис
часочок
частий
частина
частити
частиця
частка
часто
частокіл
частоколистий
частом
частонить
часточка
частування
частувати
частуватися
частуха
часть
частюка
часувати
часунка
чата
чатина
чатівник
чатівницький
чатки
чатовий
чатовник
чатовницький
чатування
чатувати
чах!
чахати
чахлик
чахниця
чахнути
чаховина
чахонька
чахоня
чахрувати
чаша
чашечка
чашина
чашка
чашовина
чвак
чвакати
чвалай
чвалати
чвалем
чванитися
чваніння
чванливий
чванливо
чванство
чвань
чванька
чванько
чваньковитий
чвара
чварахнути
чваркати
чварснути
чваруватий
чвати
чвертівка
чвертка
чвертувати
чвертуха
чверть
чверщок
чвир
чвирк
чвиркати
чвиря
чвіртка
чвохнути
чвохтіти
чв'якати
чв'яхкотіти
чеберхнути
чеберчати
чеберячка
чебрець
чебрик
чебриця
чебчик
чеверниця
чеверногий
чевріти
чев'ядіти
чезнути
чей
чек
чекання
чекарь
чекати
чекіт
чекман
чекмінь
чекотати
чекуша
челенко
челепати
челестник
челлений
чельний
Безрахубний, -а, -е. Неразсчетливый. Так гроші й кида безрахубний. Конст. у. Порубав старий віз, а тепер новий поганиш — безрахубний. Конст. у.
Болезно, болесно, нар. = Болісно. І росло ж воно трудно та болезно, — усе нездужає та квилить. МВ. ІІ. 48.
Відплюскувати, -кую, -єш, сов. в. відплюскати, -каю, -єш, відплюснути, -ну, -неш, гл. Отплескивать, отплеснуть.
Гу́діння 1, -ня, с. Порицаніе, осужденіе. Cм. гудити.
Озадок, -дку 1), м. Задняя часть туши. З барана озадок. Лохвиц. у. Слов. Д. Эварн. 2) мн. Остатки. Тому чоло, а мені озадки. (Стрижевск.)
Погайсати, -са́ю, -єш, гл. Побѣжать, пойти, отправиться. Куди погадаєш, туди й погашаєш. Чуб. V. 1194.
Ришляк, -ка, м. У гребенниковъ: небольшіе рога молодаго скота. Вас. 163.
Сестрин, -на, -не. Сестринъ, принадлежащій сестрѣ. Іван поняв віри сестриній мові. Рудч. Ск. І. 132.
Страшетний, -а, -е. = страшенний.
Тискавка, -ки, ж. = лускач. Вх. Зн. 69.
Нас спонсорують: