Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

чарупина
чарупка
чарчина
чаряпкатися
час
часина
часловець
часний
часник
часниковий
часовий
часок
часом
часопис
часочок
частий
частина
частити
частиця
частка
часто
частокіл
частоколистий
частом
частонить
часточка
частування
частувати
частуватися
частуха
часть
частюка
часувати
часунка
чата
чатина
чатівник
чатівницький
чатки
чатовий
чатовник
чатовницький
чатування
чатувати
чах!
чахати
чахлик
чахниця
чахнути
чаховина
чахонька
чахоня
чахрувати
чаша
чашечка
чашина
чашка
чашовина
чвак
чвакати
чвалай
чвалати
чвалем
чванитися
чваніння
чванливий
чванливо
чванство
чвань
чванька
чванько
чваньковитий
чвара
чварахнути
чваркати
чварснути
чваруватий
чвати
чвертівка
чвертка
чвертувати
чвертуха
чверть
чверщок
чвир
чвирк
чвиркати
чвиря
чвіртка
чвохнути
чвохтіти
чв'якати
чв'яхкотіти
чеберхнути
чеберчати
чеберячка
чебрець
чебрик
чебриця
чебчик
чеверниця
чеверногий
чевріти
чев'ядіти
чезнути
чей
чек
чекання
чекарь
чекати
чекіт
чекман
чекмінь
чекотати
чекуша
челенко
челепати
челестник
челлений
чельний
Жахни́й, -а́, -е́. Страшный. Харьк. Ум. жахне́нький.  
Заму́рзати, -ся. Cм. заму́рзувати, -ся.
Латати, -та́ю, -єш, гл. 1) Чинить, ставить заплаты, починять. Так розбагатіла: пот деру та спину латаю. Ном. № 1595. Церкву обдирає, а коршму латає. Ном. № 11723. 2) Прибивать лати на кровлю. Угор. 8) Бить. Ой, жінко, як начну Сергієм латати, то вся шкура на тобі буде тріщати! Маркев. 48.
Парадниця, -ці, ж. Франтиха. Вх. Лем. 447. Не бери парадницю, най ся постаріє. Гол. IV. 517.
Преподобний, -а, -е. 1) Преподобный, праведный, святой. Не зовіте преподобним лютого Нерона. Шевч. 2) Красивый, прекрасный. Преподобна дівчина. Чуб. V. 19.
Призьба, -би, ж. = призба. Стара сиділа з дочкою на призьбі і здалека вгледіла сина. Стор. МПр. 56.
Притаганка, -ки, ж. Веревка, которой привязывается къ берегу дуб (большая лодка). Мнж. 180.
Сержина, -ни, ж. = жоржина. Мил. 168.
Спрягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. спрягти́ся, -жу́ся, -же́шся, гл. 1) Спрягаться, запрягать, запречь вмѣстѣ, напр. воловъ для пахоты. Як у кого нема на плуг волів, то спрягається з ким. Харьк. Було в нас два воли, — спряжуться з сусідом Г. Барв. 267. 2) Соединяться, соединиться. Був собі котик та півник, да спряглися жить. Рудч. Ск. І. 27.
Унишкнути, -ну, -неш, гл. Утихнуть, перестать, прекратиться. Як дощ піде, то вітер унишкне. Лебед. Собаки вже геть внишкли. Екатер. у. Так бідна з горя говорила Дідона, жизнь свою кляла.... Потім Дідони мов унишкла. Котл. Ен. І. 36. Болів живіт, а як надавсь того зілля, так і внишк. Волч. у. Розмова знов унишкла. Мир. ХРВ. 63.
Нас спонсорують: