Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

чарупина
чарупка
чарчина
чаряпкатися
час
часина
часловець
часний
часник
часниковий
часовий
часок
часом
часопис
часочок
частий
частина
частити
частиця
частка
часто
частокіл
частоколистий
частом
частонить
часточка
частування
частувати
частуватися
частуха
часть
частюка
часувати
часунка
чата
чатина
чатівник
чатівницький
чатки
чатовий
чатовник
чатовницький
чатування
чатувати
чах!
чахати
чахлик
чахниця
чахнути
чаховина
чахонька
чахоня
чахрувати
чаша
чашечка
чашина
чашка
чашовина
чвак
чвакати
чвалай
чвалати
чвалем
чванитися
чваніння
чванливий
чванливо
чванство
чвань
чванька
чванько
чваньковитий
чвара
чварахнути
чваркати
чварснути
чваруватий
чвати
чвертівка
чвертка
чвертувати
чвертуха
чверть
чверщок
чвир
чвирк
чвиркати
чвиря
чвіртка
чвохнути
чвохтіти
чв'якати
чв'яхкотіти
чеберхнути
чеберчати
чеберячка
чебрець
чебрик
чебриця
чебчик
чеверниця
чеверногий
чевріти
чев'ядіти
чезнути
чей
чек
чекання
чекарь
чекати
чекіт
чекман
чекмінь
чекотати
чекуша
челенко
челепати
челестник
челлений
чельний
Господа́ренько, -ка, м. Ум. отъ господарь.
Дзя́вкання, -ня, с. Лай щенка, тявканіе.
Завідьмува́ти, -му́ю, -єш, гл. Околдовать. Дочку завідьмувала якась ледащиця.
Зірка́ч, -ча, м. Дикій макъ. Желех.
Наро́д, -ду, м. Народъ.
Поспекатися, -каюся, -єшся, гл. Избавиться отъ чего. Хотів би сі поспекати, відьвернути відь себе сліпоту. ЕЗ. V. 84.
Похитрувати, -ру́ю, -єш, гл. Похитрить.
Тюряжник, -ка, м. Арестантъ, острожникъ. Рк. Левиц.
Убратий, -а, -е. = убраний. А молодиця така моторна та гарно вбрата. Грин. І. 293.
Хаповитий, -а, -е. Вороватый, нечистый на руку. У нас люде хаповиті. Волч. у.
Нас спонсорують: