Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чубити

Чубити, -блю, -биш, гл. Драть за волосы. Хто кого любить, той того чубить. Ном. № 3381. Синки в ледащо пустилися, пішли в нінащо, а послі чубили батьків. Котл. Ен. ІІІ. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБИТИ"
Байдур, -ра, м. Волокита, ловеласъ? «Де ж їх будеш прала, Галенько єдина?» — На тихім Дунаю, козаче-гультаю! — «Де будеш сушила, Галенько єдина?» — На єдвабном снуре, козаче-байдуре. — Гол. ІІ. 722, 723.
Беззаконний, -а, -е. Беззаконный. Чуб. І. 85. Укажу я беззаконним твої праведні путі. К. Псал. 16.
Долі́жно нар. Возможно вволю лежать. Чи доїжно, чи доліжна тобі? (питає наймичка наймичку). Ном. № 10387.
Кількоро нар. Нѣсколько. Як тарахне в стадо гусей, так разом кількоро їх і вб'є. О. 1861. XI. 73.
Обмірання, -ня, с. Летаргія.
Паночок, -чка, м. Ум. отъ пан.
Побільший, -а, -е. Большій. Ой проси собі в пана воєводи та побільшої плати. Н. п.
Пожалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Пожалѣть. Коли б то він схаменувся та покинув так робити... та пожалкував би моїх слізочок. Кв.
Помертися, мру́ся, мрешся, гл. = померти. Да як же моя головонька помреться, до тогді тобі все гуляння минеться. Чуб. V. 517.
Чижемки, мок, ж. мн. 1) Ум. отъ чижми. 2) Ботинки, зашнуровывающіеся но бокамъ. Гол. Од. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.