Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чубити

Чубити, -блю, -биш, гл. Драть за волосы. Хто кого любить, той того чубить. Ном. № 3381. Синки в ледащо пустилися, пішли в нінащо, а послі чубили батьків. Котл. Ен. ІІІ. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБИТИ"
Валів, -лова, м. = валиво. Натягни води до валова. Вх. Зн. 5. Ацю до валова. Фр. Пр. 135.
Здобаритися, -риться, гл. безл Случиться. Вх. Лем. 419.
Лі́теплий, -а, -е. Теплый. Літепла води. Літепле молоко. Шух. І. 141.
Повипрівати, -ваємо, -єте, гл. Выпрѣть (о многомъ). Усе вже й повипрівало, а батька й досі нема обідати. Богодух. у.
Поналивати, -ва́ю, -єш, гл. Налить (во множествѣ). Поналивала у казани оливи і понаставляла у піч. Рудч. Ск. II. 152. Ну що їм від того прибуде, як дощ поналива води? Гліб.
Поніячитися, -чуся, -чишся, гл. Придти въ упадокъ, ухудшиться. Поніячилися шевці. Вх. Зн. 52.
Пригижкуватий, -а, -е. .? пригижкуватий вовк. ЗОЮР.ІІ.36
Радше нар. Охотнѣе, скорѣе.
Скоробреха, -хи, об. Враль, лгунъ.
Тупу-тупу, меж., выражающее топотъ. Тупу-тупу ногами, сколю тебе рогами. Рудч. Ск. І. 44.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.