Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чубити

Чубити, -блю, -биш, гл. Драть за волосы. Хто кого любить, той того чубить. Ном. № 3381. Синки в ледащо пустилися, пішли в нінащо, а послі чубили батьків. Котл. Ен. ІІІ. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБИТИ"
Бездольність, -ности, ж. = безділля 4. Желех.
Гикавий, -а, -е. Заикающійся. Камен. у. Вх. Зн. 10.
Зазу́ленька, -ки, ж. Ум. отъ зазуля.
Лиша́ти, -шаю, -єш, сов. в. лиши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Оставлять, оставить, покидать, покинуть. Не ті люде тут живуть, яких він лишав, ідучи до брата. Грин. І. 290. І вдома мене не лишай, і в поле не бери. Ном. № 2710. Все бери, а мене лиши. Ном. № 9708. Ти мене можеш лишити, а я тебе не лишу ніколи. Федьк. Бійтеся Бога, хазяїне, що ви робите? Лишіть хазяйку живою! Грин. І. 120.
Літюга́н, -на, м. ? Я вівчарь-літюган. Лавр. 77.
Нехтянка, -ки, ж. 1) Нефтяной колодезь. 2) Сосудъ для нефти.
Нититися, -ни́чуся, -тишся, гл. Истрепываться. Ткацьке начиння нититься. Кіевск. у.
Отоплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. отопи́тися, -плюся, -пишся, гл. Отапливать, отопить свое жилье. Отопитись нічим. Г. Барв. 448. Треба і отопитись, і одягтись, і прогодуватись. Г. Барв. 98.
Прозорний, -а, -е. 1) = прозірний. 2) Прозорна рушниця. Ружье большого калибра.
Удозвіль нар. Вдоволь. У мене воли удозвіль наїдяться. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.