Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чудно

Чудно нар. Удивительно, странно, смѣшно. Здавалося мені чудно, що зорі і сонце бувають однакові. Ком. І. 48. Чудно якось діється між нами. Шевч. Засмійсь, аби чудно. Ном. № 12671. Ум. чудненько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 475.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДНО"
Берлин, -на, м. Карета. Їде шляхом до Київа берлин шестернею. Шевч. Так розжився, що було берлином їздить. Будка з вікнами і коні впростяж. ЗОЮР. І. 266.
Гаркебуз, -за, м. Аркебуза, пищаль. Німецькі гаркебузи. К. ЧР. 38, 423.
Коновальство, -ва, с. Ремесло коновала. Желех.
Обіщатися, -щаюся, -єшся, гл. обіцяти, -ся.
Парло, -ла, с. 1) Паръ въ банѣ. 2) парла завдати. Отколотить. Ном. № 3861.
Позапльовувати, -вую, -єш, гл. Заплевать (во множествѣ). Позапльовував їм очі та й пішов. Харьк. у.
Поляскати, -каю, -єш, гл. Похлопать (кнутомъ, въ ладоши). Поляскав батогом.
Поприпізнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Запоздать (о многихъ).
Типець, -пцю, м. 1) вхопити типцю. Попасть на слѣдъ, на искомую дорогу. Як погнався за їм (злодієм), то зразу попав на слід і гнався до переправи, а далі не вхопив типцю та й через те не догнав. Новомоск. у. (Залюб.). 2) дати типцю кому. Задать перцу, высѣчь.
Шмигувати, -гую, -єш и шмиґувати, -ґую, -єш, гл. Выравнивать камень въ мельницѣ. Ананьев. у., Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУДНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.