Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чуд

Чуд, -да, м. 1) = чудо. Чуб. І. 162. 2) Въ одномъ изъ варіантовь думы «Про Олексія Поповича» употреблено ошибочно вм. чардак, палуба. Олексій Попович на чуд вихожає. АД. І. 181.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 475.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУД"
Бисаг, -га, м. = бесаг.
Гикало, -ла, м. = гикавець. Вх. Зн. 10.
Їжачиха, -хи, ж. Ежъ-самка. Лубен. у.
Кирничний, -а, -е. = криничний.
Обкосити Cм. обкошувати.
Перечищати, -ща́ю, -єш, сов. в. перечистити, -чищу, -стиш, гл. 1) Перечищать, перечистить. 2) Прочищать, прочистить.
Прокатати, -таю, -єш, гл. Прокатать (на лошади).
Робітливий, -а, -е. = робітний 1. Чи хороша, чи вродлива, чи до діла робітлива? Мил. 96.
Странній, -я, -є. Сторонній, чужой, странствующій. Нехай би нас стали странні козаки зачувати, до нас захожати, смерти нашої доглядати. Макс.
Хихички, -чок, ж. Хихиканье, пересмѣшки. І хихички — той же сміх. Ном. № 12644.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.