Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чужоземщина

Чужоземщина, -ни, ж. 1) Чужія, иностранныя земли. Поїхав у чужоземщину. ЕЗ. V. 8. 2) Иностранецъ, все иностранное. Мова московського панства, помазаного чужоземщиною. К. ХП. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 476.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЖОЗЕМЩИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЖОЗЕМЩИНА"
Вельможність, -ности, ж. Знатность. Желех.
Забурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Забурлить. Харьк.
Зад 1, -ду, м. 1) Задъ, задняя часть. 2) Задъ; задница. Голова — кість, а зад, вибачте, м'ясо: в голову цілують, а в зад б'ють. Ном. № 1288. Ум. задо́к, задо́чок.
Золотастий, -а, -е. Золотистый. Не ховайсь, моя рибонько золотастая. Г. Барв. 74.
Кульбачник, -ка, м. Сѣдельникъ, сѣдельный мастеръ. Желех.
Нескреба, -би, об. Неотеса. Ой вийду я за ворота — нема мого злота, тільки стоїть той нескреба, що мені не треба. Н. п.
Примальовувати, -вую, -єш, сов. в. прималювати, -люю, -єш, гл. Пририсовывать, пририсовать.
Спітніти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Вспотѣть. покрыться потомъ. Як укрився кожухом на лежанці, то так спітнів. 2) Запотѣть. Накрили борщ тарілкою, а вона й спітніла. Новомоск. у.
Укрівля, -лі, ж. 1) Покрывало, покрышка. Вх. Зн. 8. 2) Покрываніе (крыши). Рк. Левиц.
Шальовка, -ки, ж. = шалівка. Поклали шальовки соснові. Котл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУЖОЗЕМЩИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.