Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чужоземщина

Чужоземщина, -ни, ж. 1) Чужія, иностранныя земли. Поїхав у чужоземщину. ЕЗ. V. 8. 2) Иностранецъ, все иностранное. Мова московського панства, помазаного чужоземщиною. К. ХП. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 476.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЖОЗЕМЩИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЖОЗЕМЩИНА"
Виковзати, -ваю, -єш, гл. Скользя по льду, продѣлать дорожку. Аф. 330.
Віддівувати, -вую, -єш, гл. Прожить дѣвичью жизнь. Я вже своє дівоцтво віддівувала. Кіев. г.
Забу́дьок, -дька, м. 1) Забытый предметъ. Черк. у. 2) Забытый въ печи хлѣбъ. Як забудька ато ззість, то все буде забувати. Подол. г. 3) Раст. чернобыль. Arthemisia vulgaris L. наївся забу́дьків. Сталъ забывчивъ. Ном. № 13742.
Закупний, -а, -е. закупні куми́ = окупні куми́. Мил. 22.
Защища́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. защити́ти, -щищу́, -ти́ш, гл. Защищать, защитить. Защитив його перед судом. Кв. Драм. 321.
Копра, -ри, ж. Гной въ глазахъ. Угор.
Повештатися, -таюся, -єшся, гл. Пошататься, послоняться. Повештався я тутечки чимало на своєму віку. Стор. II. 130.
Понаводити, -джу, -диш, гл. Навести (многихъ). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, понаводив уже! Чуб. І. 153.
Припняти, -пну, -неш, гл. = прип'ястя. А я скажу коника припняти. Чуб. V. 259.
Тудийка, тудіка, нар. Вотъ туда. Вх. Зн. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУЖОЗЕМЩИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.