Безмовно нар. Молча. Безмовно сиділи.
Змести Cм. змітати.
Знати, -знаю, -єш, гл. 1) Знать. Хто ж в світі знає, що Біг гадає! Знаю тебе, хто єси. Десь ви не знаєте любощів ізроду. 2) Видно, замѣтно. Знати, Марусю, знати, в которій вона хаті. З ким стояла, говорила — підківоньки знати. Знати милу по личеньку, що не спала всю ніченьку. 3) Видно. Знать не дуже добачали старі очі. 4) Съ отрицаніемъ. Неизвѣстно. Не знати, щоб то значило. Не знать, де ділось. Чоловік не знать куди і подавсь. Не знать по якому говорять. Се я не знать чого злякалася. Послѣднее выраженіе имѣетъ также значеніе; пустяка испугалась. Выраженія не знати що (чого, чому и пр.), не знати за що — значатъ не только неизвѣстно что, за что, но также имѣютъ смыслъ: ничтожная вещь, маловажная причина, пустякъ, изъ-за пустяка. Чого тобі смутитись не знать чим? Бідкається не знать чим. Не знать за що зазмагались. 5) знай. Будто, какъ будто. Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками.
Ледя́нка, -ки, ж. = ледівка. Вписавсь в купці, ямлив товар: ледянку-сіль і добру кримку, мед, віск...
Мить, -ті, ж. Мигъ, мгновеніе. Як махнув, так у одну мить і набрав води. Все змішалось в одну мить і злилось докупи. Коли хто випалить з рушниці, ти в ту ж мить побачиш світ. Миттю подала на стіл гарячих млинчиків. І миттю осідлавши рака, схвативсь на його як бурлака. говорити миттю. Говорить скороговоркой.
Мілковеддя, -дя, с. Мелководье. По мілководді скрізь розляглося широколисте латаття.
Нашеретуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Набраться, найти во множествѣ. Та як нашеретується їх у хату, так чорти його батька!
Недосвідчений, -а, -е. Неопытный.
Прорік, -ро́ка, м. Пророкъ. Нещасний рік, як умре прорік. що рік, то й прорік. Что годъ, то дитя ражда»ется.
Розчислити Cм. розчисляти.
