Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

черкоти
черлений
черлениця
чернетка
чернецтво
чернець
чернецький
чернечий
чернеччина
чернещина
чернило 1
чернило 2
чернити
черниця
черничити
черничка
черніт
чернітка
чернобіль
чернобривець
чернуля
чернушечка
чернушка
чернь
черня
чернява
чернядка
черпак
черпаковий
черпати
черпіта
черпітиха
черсак
черсати
черствак
черствий
черствіти
чертежник
чертец
чертець
чертина
чертити
чертиця
чертіж
черть!
черун
черцьовий
черч
черчати
черчатий
черчатка
черчеть
черчик
черчиковий
черчистий
черчук
черянка
черятися
чесальний
чесанний
чесання
чесати
чесатися
чесний
чесність
чесно
чеснота
чеснути
чесняк
честень
честь
чеськи
четвер
четверговий
четверень
четверик
четверинка
четверник
четверниця
четверня
четверняк
четверо
четвертак
четвертака
четвертий
четвертина
четвертувати
четверть
четвертяк
четверуватися
четверуха
четвірко
четен
четирня
четирхатий
четь
чех
чехмейстер
чехнути
чехоня
чечевиця
чечекати
чечик
чечиченя
чечітка
чечуватися
чечуга
чечура
чечутиня
чєгір
чєра
чи
чиберачки
чибрик
чига
чигати
чигінь
чиж
чижемки
чижмак
Заковерзува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Закапризничать.
Затопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Затопать ногами, быстро побѣжать.
Лійці, -ців, м. мн. Возжи. Правоб. Левч. 13.
Покришище, -ща, с. ув. отъ покришка. Грин. II. 163.
Прискринок, -нка, м. Ящичекъ въ сундукѣ, вверху, вдоль боковой стѣнки, для храненія мелкихъ вещей. Вас. 150.
Росковуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. роскуватися, -кую́ся, -єшся, гл. 1) Расковываться, расковаться. Роскуються незабаром заковані люде. Шевч. 211. 2) Только сов. в. О кукушкѣ: раскуковаться.
Типичний, -а, -е. Типическій. Обличчє.... типичне українське. О. 1862. І. 49.
Тямучість, -чости, ж. Понятливость. Борз. у.
Уламок, мку, м. Обломокъ, отломокъ. Взяв він уламок од чистого злота. Щог. В. 152.
Цупка, -ки, ж. = поцілунок. Вх. Уг. 274.
Нас спонсорують: