Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

черкоти
черлений
черлениця
чернетка
чернецтво
чернець
чернецький
чернечий
чернеччина
чернещина
чернило 1
чернило 2
чернити
черниця
черничити
черничка
черніт
чернітка
чернобіль
чернобривець
чернуля
чернушечка
чернушка
чернь
черня
чернява
чернядка
черпак
черпаковий
черпати
черпіта
черпітиха
черсак
черсати
черствак
черствий
черствіти
чертежник
чертец
чертець
чертина
чертити
чертиця
чертіж
черть!
черун
черцьовий
черч
черчати
черчатий
черчатка
черчеть
черчик
черчиковий
черчистий
черчук
черянка
черятися
чесальний
чесанний
чесання
чесати
чесатися
чесний
чесність
чесно
чеснота
чеснути
чесняк
честень
честь
чеськи
четвер
четверговий
четверень
четверик
четверинка
четверник
четверниця
четверня
четверняк
четверо
четвертак
четвертака
четвертий
четвертина
четвертувати
четверть
четвертяк
четверуватися
четверуха
четвірко
четен
четирня
четирхатий
четь
чех
чехмейстер
чехнути
чехоня
чечевиця
чечекати
чечик
чечиченя
чечітка
чечуватися
чечуга
чечура
чечутиня
чєгір
чєра
чи
чиберачки
чибрик
чига
чигати
чигінь
чиж
чижемки
чижмак
Архимандри́т, -та и архимандри́та, -ти, м. Архимандритъ. З манастира святого у золоті, аж сяє, сам архимандрит вихожає. Шевч. 233. Ось ходімо лиш до архімандрити, до нашого порадника. К. ЧР. 131.
Зате́мніти, -нію, -єш, гл. Ослѣпнуть.
Зви́ти, -ся. Cм. звива́ти, -ся.
Зненавистити, -щу, -стиш, гл. = зненавидіти. Зненавистили люде старшину та й не схотіли його вдруге вибірати. Волч. у. (Лободовск.).
Кося, -сі, ж., дѣтск. Лошадка. Ти до неї: косю-косю! а вона і голову дере. Ном. № 2470.
Поїхати, -їду, -деш, гл. Поѣхать. Сідлай, козаче, коня вороного, та поїдем вінчатися до попа чужого. Чуб. V. 137. Поїдьмо, кажу, дідусю, в ліс да нарубаєм дров. ЗОЮР. І. 229.
Покірливо нар. Покорно, смиренно, со смиреніемъ. Сповідаюсь вам щиро та покірливо. К. ЦН. 220.
Понадбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Надбиться (во множествѣ).
Роскомпонувати, -ну́ю, -єш, гл. Сообразить. Ти їй тілько стань на догад закидати, а вона вже й роскомпонувала, що куди йде і до чого. Кв. II. 196.
Чорток, -тка, м. Ум. отъ чорт. Мил. М. 4.
Нас спонсорують: