Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

черкоти
черлений
черлениця
чернетка
чернецтво
чернець
чернецький
чернечий
чернеччина
чернещина
чернило 1
чернило 2
чернити
черниця
черничити
черничка
черніт
чернітка
чернобіль
чернобривець
чернуля
чернушечка
чернушка
чернь
черня
чернява
чернядка
черпак
черпаковий
черпати
черпіта
черпітиха
черсак
черсати
черствак
черствий
черствіти
чертежник
чертец
чертець
чертина
чертити
чертиця
чертіж
черть!
черун
черцьовий
черч
черчати
черчатий
черчатка
черчеть
черчик
черчиковий
черчистий
черчук
черянка
черятися
чесальний
чесанний
чесання
чесати
чесатися
чесний
чесність
чесно
чеснота
чеснути
чесняк
честень
честь
чеськи
четвер
четверговий
четверень
четверик
четверинка
четверник
четверниця
четверня
четверняк
четверо
четвертак
четвертака
четвертий
четвертина
четвертувати
четверть
четвертяк
четверуватися
четверуха
четвірко
четен
четирня
четирхатий
четь
чех
чехмейстер
чехнути
чехоня
чечевиця
чечекати
чечик
чечиченя
чечітка
чечуватися
чечуга
чечура
чечутиня
чєгір
чєра
чи
чиберачки
чибрик
чига
чигати
чигінь
чиж
чижемки
чижмак
Водянка, -ки, ж. 1) Кадка для воды. Стоїть кухоль на водянці, — піди та й напийся. Грин. ІІІ. 213. Мнж. 129. Cм. відник. 2) Раст. Empetrum nigrum L. ЗЮЗО. І. 121.
Горді́й, -дія́, м. = Гордівник. Г. Барв. 456.
Горо́хв'янка, -ки, ж. = Горохвина. ЕЗ. V. 177.
Доткли́вий, -а, -е. 1) Рѣзкій, говорящій колкости, обидныя вещи. Усе робила і слухалась як матір рідну (свекруху); дотклива вона була, да що, — думаю, — мені з їм жить, а не з нею. Г. Барв. 60. 2) Колкій, рѣзкій, обидный (о словахъ).
Знудитися, -джу́ся, -дишся, гл. Затосковать. Як би була поїхала, то знудилася б. Могил. у. Тяжко ж мені на серденьку, трохи ся не знуджу. Гол. І. 293. Знудившися життям своїм мертвецьким, жадали ми у вирви полетіти. К. ХП. 96.
Коляда, -ди, ж. 1) Рождественскій праздникъ, когда поютъ колядки. Будьте здорові з колядою! Ном. № 343. 2) Пѣсни въ вечеръ 25 декабря. Пустіть його до хати, він вам буде коляди співати. Чуб. III. 425. 3) Вознагражденіе колядникамъ за пѣсни. Он і пан іде, коляду несе: коробку вівса, наверх ковбаса. Н. п.
Полежака, -ки, об. Лежебока мужчина или женщина. Одна дочка у Івана та і та полежака. Мил. 76. Каша — мати наша, а борщ — полежака. Ном. № Г2316.
Полекшати, полекши́ти, полекшіння = полегшати, полегшити, полегшіння. ЕЗ. V. 24.
Усікати, -каю, -єш, сов. в. усікнути, -ну, -неш и усікти, усічу, -чеш, гл. 1) Отрубывать, огрубить. Судили його військовою радою і присудили усікнути голову. К. ЧР. 28. 2) = врубати 3. Дубей ніхто не ноже ні всікти, ні врубати. Мнж. 152.
Чистник, -ка, м. Раст. Ranunculus acris L. Анн. 290.
Нас спонсорують: