Безгодівля, -лі, ж. Безкормица.
Віднаджувати, -джую, -єш, сов. в. віднадити, -джу, -диш, гл. Отваживать, отвадить. Як занадяться кури на город, то ніяк не віднадиш.
Качуляти, -ля́ю, -єш, гл. Ковылять. Будемо ся качуляти із хор на долини.
Льос, -су, м. Жребій; судьба; удѣлъ, участь. Єдну шату Христову пошарпали, а о другій кидали льоси. Я в тому невинна, льос тому владає, заказує рідний отець і мати не дає. — На що ж, невдачнице, на льос нарікати? Лучче сказать: нехороший, не можу кохати.
Моркови́ння, -ня, с. Морковная ботва.
Осторонь нар. Въ сторонѣ. Державсь він осторонь од тієї світлиці. Василь з Ганною та Мариною сіли осторонь од вулиці.
Падалиця, -ці, ж.
1) Осыпавшіеся плоды, высыпавшееся зерно.
2) Растеніе, выросшее изъ падалиці 1.
3) Родъ ужа? гадюка?
Підводити, -джу, -диш, сов. в. підве́сти́, -веду́, -де́ш, гл. 1) Подводить, подвести. Кобзу підвели йк дубу і поставили під гіллею. Він до огню то рило підведе, то лапу коло жару сушить. 2) Проводить, провести. Куди дорога до міста, дівчино?... — Я вас зараз підведу, ви певне здалека. 3) Поднимать, поднять, приподнять. Узяв колоду за комель, підвів проти себе як свічку. Маруся підвела очиці вгору. Вона глянула: підведіть мене, добрі люде. 4) При побѣлкѣ и окраскѣ цвѣтной глиной (стѣны, печи и пр.): проводить, провести бордюръ. Зосталося тілько жовтою глиною підвести. 5) Подводить, подвести, подвергнуть чему; обмануть ожиданія. Пропади ти лучче сам, що нас усіх підвів. 6) — до чо́го, на що. Подстрекать, подстрекнуть. Тут і росказала все, до чого копитан мав її підвести. Бодай твоя мати в пеклі згоріла, бо що нас молоденьких на тоє підвела.
Спання, -ня́, с. Сонъ, спанье. З спання не купиш коня, а з лежі не справиш, одежі. спання нема. Не спится, нѣтъ сна. Карим очам спання нема, а ніжкам спочину.
Укрівавлювати, -люю, -єш, сов. в. укрівавити, -влю, -виш, гл. Окровавливать, окровавить. Чого в тебе, Янку, ручка вкрівавлена?
