Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

червонозлотий
червонокрилий
червонолиций
червономордий
червононогий
червонопикий
червонорожевий
червонуватий
червонюк
червонюх
червонявий
червотока
червотокий
червоточина
червцевий
червчатий
червчатка
червчик
червчистий
черв'як
черв'ячок
черга
чергинькати
черговець
черговий
черготіти
чергуватися
чердак
чердаш
черевань
череванька
череватий
череватіти
черевець
черевик
черевина
черевича
черевиченько
черевичний
черевичник
черевичок
черевірний зуб
черевко
черево
черевуга
череда
чередарь
чередільниця
чередник
чередникувати
чередниця
чередниченко
чередниченько
чередничка
чередничок
чережний
через
черезножиця
черезплічник
черезсіделень
черезсіделок
черемуха
черемха
черемшина
черен
черенка
черенки
черенній зуб
череп
черепанька
черепаня 2
черепаха
черепашеня
черепашка
черепинка
черепиця
черепок
черепушечка
черепушка
черепча
череп'я
череп'яний
череп'янка
черес
чересло
чересок
черет
черетка
черетниця
череха
черець
черешенька
черешина
черешневий
черешник
черешнина
черешня
черешняк
черешнянка
черешняр
черити
черичка
черідка
черінь
черк I
черк II
черкавка
черкасевий
черкасин
черкасиновий
черкати
черкатися
черкач
черкес
черкеска
черкеський
черкітка
черкнути
черкнутися
черконути
Бештання, -ня, с. Брань, нагоняй.
Звія́шки, -шок, ж. мн. У ткачей: снарядъ, на который надѣваются нитки для наматыванія ихъ на катушку челнока. Части ихъ: квадратная подставка — підні́же, на двухъ противоположныхъ сторонахъ вдолблены два столбика — стояки́, на нихъ сверху лежитъ валикъ — вало́к, на каждый конецъ валика, у самыхъ столбиковъ и внутри ихъ, надѣвается по три дощечки — ли́ствиці: въ центрѣ (гдѣ ихъ проникаетъ валикъ) онѣ шире, а къ концамъ сходятся подъ острымъ угломъ; раздвинутая ли́ствиці составляютъ двѣ шестиугольныя звѣзды; концы противоположныхъ ли́ствиць соединены между собою ка́чками; ка́чка — тонкая узкая дощечка, къ обоимъ концамъ которой прикрѣплены шворки, другимъ концемъ своимъ захватывающія концы листвиць, не дозволяя имъ расходиться. МУЕ. III. 14.
Згина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зігну́ти, -ну́, -неш, гл. Сгибать, согнуть. Негріте залізо не зігнеш. Ном. № 3887.
Карабинер, -ра, м. Карабинеръ.  
Мали́й, -а́, -е́ 1) Малый, маленькій, небольшой. З малої искри великий огонь буває. Ном. Мала дитина. Мала вербочка. Малі чоботи на мене. На їх сем'ю се мала хата. Хоч він малий серед панів чоловік, та великий розум має. Ой гукну я на малого: сідлай коня вороного! Мет. 73. час малий. Короткое время. Літа ж мої, літа, та ви молодії, де ж я вас поділа за часи малії. Г. Барв. 411. 2) У гуцуловъ употребляется для названія различныхъ животныхъ: малим называютъ волка, малою — овцу; призиваютъ теленка: мале! мале! Шух. І. 22, 211. Kolb. І. 65. Сравн. ст. менший. по-малу. Cм. помалу. Ум. мале́нечкий, маленький, малесенький, мале́сечкий, мане́нький, мане́сенький, манюній, манюсенький, манюсюсенький, манюсюнечкий. Ой ти, галочко чорная, маленькая! Скажи, галочко, де моя миленькая? Мет. 48. Ще нема двох маленьких коробочок: одна маленька, а друга малесенька. Левиц. І. Там хатина малесенька, там дівчина гарнесенька. Федьк. І. 7. Голівка в його була така малесечка, як зернятко. МВ. ІІ. 163. Вилися між деревами якісь сіресенькі пташечки малесечкі. МВ. (О. 1862. І. 72). Жінка маненька, коротесенька. МВ. ІІ. 132. Горобчичок манісенький, на ніженьку кривісенький. Н. п. Ти ж моя манюсюнечка! Г. Барв. 100.
Позауш гл. = позавуш. Желех.
Роскочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. роскоти́тися, -чуся, -тишся, гл. 1) Раскатываться, раскатиться. Було в мене три орішки, та всі роскотились. Чуб. V. 200. Гріш круглий — роснотиться. Ном. №9924. 2) Разбредаться, разбрестись, разойтись въ разныя стороны. Та ви ж, мої діточки, роскотилися, як горох при дорозі. Мил. 216. Вівці.... роскотилися по толоці, щипаючи.... травицю. Мир. ХРВ. 50. 3) О звукѣ: раздаваться, раздаться, разнестись. Роскотиться по небу глас потужний. К. Іов. 81. Дзвінкий регіт такий чути, що так і роскочується. МВ. ІІ. 182.
Сербинчук, -ка, м. Молодой сербъ. Федьк. (Желех.).
Утікання, -ня, с. Бѣгство, убѣганіе.
Хваринник, -ка, м. Барышникъ, торгующій лошадьми. Сквир. у.
Нас спонсорують: