Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

червонозлотий
червонокрилий
червонолиций
червономордий
червононогий
червонопикий
червонорожевий
червонуватий
червонюк
червонюх
червонявий
червотока
червотокий
червоточина
червцевий
червчатий
червчатка
червчик
червчистий
черв'як
черв'ячок
черга
чергинькати
черговець
черговий
черготіти
чергуватися
чердак
чердаш
черевань
череванька
череватий
череватіти
черевець
черевик
черевина
черевича
черевиченько
черевичний
черевичник
черевичок
черевірний зуб
черевко
черево
черевуга
череда
чередарь
чередільниця
чередник
чередникувати
чередниця
чередниченко
чередниченько
чередничка
чередничок
чережний
через
черезножиця
черезплічник
черезсіделень
черезсіделок
черемуха
черемха
черемшина
черен
черенка
черенки
черенній зуб
череп
черепанька
черепаня 2
черепаха
черепашеня
черепашка
черепинка
черепиця
черепок
черепушечка
черепушка
черепча
череп'я
череп'яний
череп'янка
черес
чересло
чересок
черет
черетка
черетниця
череха
черець
черешенька
черешина
черешневий
черешник
черешнина
черешня
черешняк
черешнянка
черешняр
черити
черичка
черідка
черінь
черк I
черк II
черкавка
черкасевий
черкасин
черкасиновий
черкати
черкатися
черкач
черкес
черкеска
черкеський
черкітка
черкнути
черкнутися
черконути
Великорозумний, -а, -е. Очень умный. Ти вже в нас великорозумний. Левиц. КС. 27. Сим. 230.
Дви́гну́ти, -ся. Cм. Двигати, -ся.
Зрухнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = зрушитися. З місця й не зрухнеться. Грин. II. 310.
Лучни́к, -ка́, м. 1) Труба для вывода дыма изъ хаты, при освѣщеніи ея лучиною. Н. Вол. у. 2) Дѣлающій луки. 3) Стрѣлокъ изъ лука. Були мізерні лушники, що знали тільки лук та сагайдак, та стріли. К. Дз. 179.
Обмолот, -ту, м. Окончаніе молотьбы.
Пестун, -на, м. Баловень; нѣженка. Ум. пестуне́ць, пестунчик.
Порпати, -паю, -єш, гл. Копаться, разгребать, выгребать (о курахъ и пр.). Кури порпають грядки. Камен. у. (Пес) порте яму. ЕЗ. 5. 177. 2) Возиться, рыться въ чемъ.
Розщедритися, -рюся, -ришся, гл. Разщедриться. Розщедривсь, як бува у нас, хотів посліднім поділитись. Котл. Ен.
Ростринькати Cм. ростринькувати.
Цвіріньчук, -ка, м. = цвіркун. Вх. Пч. II. 27.
Нас спонсорують: