Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

червонозлотий
червонокрилий
червонолиций
червономордий
червононогий
червонопикий
червонорожевий
червонуватий
червонюк
червонюх
червонявий
червотока
червотокий
червоточина
червцевий
червчатий
червчатка
червчик
червчистий
черв'як
черв'ячок
черга
чергинькати
черговець
черговий
черготіти
чергуватися
чердак
чердаш
черевань
череванька
череватий
череватіти
черевець
черевик
черевина
черевича
черевиченько
черевичний
черевичник
черевичок
черевірний зуб
черевко
черево
черевуга
череда
чередарь
чередільниця
чередник
чередникувати
чередниця
чередниченко
чередниченько
чередничка
чередничок
чережний
через
черезножиця
черезплічник
черезсіделень
черезсіделок
черемуха
черемха
черемшина
черен
черенка
черенки
черенній зуб
череп
черепанька
черепаня 2
черепаха
черепашеня
черепашка
черепинка
черепиця
черепок
черепушечка
черепушка
черепча
череп'я
череп'яний
череп'янка
черес
чересло
чересок
черет
черетка
черетниця
череха
черець
черешенька
черешина
черешневий
черешник
черешнина
черешня
черешняк
черешнянка
черешняр
черити
черичка
черідка
черінь
черк I
черк II
черкавка
черкасевий
черкасин
черкасиновий
черкати
черкатися
черкач
черкес
черкеска
черкеський
черкітка
черкнути
черкнутися
черконути
Ді́дько, -ка, с. Чортъ, дьяволъ, домовой. Грин. ІІІ. 385. Дівчинонько, приніс тебе дідько, розсіяв я пшениченьку рідко. Мет. 28. Який би враг примусив мене жартувать із гетьманом, коли б сам куций дідько не засів мені в серці. К. ЧР. 164. Дідько не дідько, а й людей таких рідко. Козел. у. Ді́дька ма́ти. Не имѣть ничего. В кишені дідька має. Рудч. Чп. 122.
Жиркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Пастись, кормиться (объ уткахъ и гусяхъ). Місця, де дикі качки жиркують. Черк. у.
Колонист, -та, м. Колонистъ. Тут тих колонистів німців багато. Херс. На гетьманських могилах колоністи німці насадили картоплі. Левиц. Пов. 367.
Лагідність, -ности, ж. Кротость, мягкость душевная, миролюбіе. Чого ви хочете? Чи з лозиною прийти мені до вас, чи з любов'ю і духом лагідности? Св. пис. І. Коринѳ. IV. 21.  
Ми́тниця, -ці, ж. 1) Мытный дворъ, таможня. Побачив митника на ім'я Левию, сидячого на митниці. Єв. Л. V. 27. 2) Прачка, судомойка. Ой зоре моя, зоре!.. Тожесь мі присвітила: до дому митницю, до поля робітницю, до комори ключницю. (Свекровь о невѣсткѣ). Лукаш. 161. Гол. IV. 243.
Навзаво́д нар. = навзаводи. Народ біг навзавод, а инший трюхи. КС. 1882. IV. 171.
Перстенець, -нця́, м. 1) Ум. отъ перстень. 2) Раст. Cuscuta epilium. Вх. Пч. II. 31.
Сундачитися, -чуся, -чишся, гл. Плестись, тянуться. Школяри вже сундачуться. Сквир. у.
Чередникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть пастухомъ стада рогатаго скота.
Чустря, -рі, ж. ? Біга, як Синякова чустря. Ном. № 6674.
Нас спонсорують: