Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

червонозлотий
червонокрилий
червонолиций
червономордий
червононогий
червонопикий
червонорожевий
червонуватий
червонюк
червонюх
червонявий
червотока
червотокий
червоточина
червцевий
червчатий
червчатка
червчик
червчистий
черв'як
черв'ячок
черга
чергинькати
черговець
черговий
черготіти
чергуватися
чердак
чердаш
черевань
череванька
череватий
череватіти
черевець
черевик
черевина
черевича
черевиченько
черевичний
черевичник
черевичок
черевірний зуб
черевко
черево
черевуга
череда
чередарь
чередільниця
чередник
чередникувати
чередниця
чередниченко
чередниченько
чередничка
чередничок
чережний
через
черезножиця
черезплічник
черезсіделень
черезсіделок
черемуха
черемха
черемшина
черен
черенка
черенки
черенній зуб
череп
черепанька
черепаня 2
черепаха
черепашеня
черепашка
черепинка
черепиця
черепок
черепушечка
черепушка
черепча
череп'я
череп'яний
череп'янка
черес
чересло
чересок
черет
черетка
черетниця
череха
черець
черешенька
черешина
черешневий
черешник
черешнина
черешня
черешняк
черешнянка
черешняр
черити
черичка
черідка
черінь
черк I
черк II
черкавка
черкасевий
черкасин
черкасиновий
черкати
черкатися
черкач
черкес
черкеска
черкеський
черкітка
черкнути
черкнутися
черконути
Видати 2, -даю, -єш, гл. Видѣть. А ні слихом слихати, а ні видом видати. Ном. № 1939. Хто в світі не бував, той і дива не видав. Ном. № 385. Перва сотня виступає, вдова сина не видає. Мет. хто видав так говорити? Развѣ такъ можно говорить? Левиц. І. 242. ви́дано. Чи то видано, щоб живе мнясо само в рот ускочило? Рудч. Ск. І. 2. Видано-невидано, якого накидано. Ном. заг. № 48.
Відхрещувати, -щую, -єш, сов. в. відхрестити, -щу, -стиш, гл. Удалять, удалить при помощи крещенія. Ні, жидівського духу не відхрестиш. Ном. № 13460.
Головатень, -тня, м. 1) Раст. Centaurea Cyanus. Шух. І. 21. 2) Головатень. Раст. Echinops sphaerocephalus. Вх. Пч. II. 31.
Жовтопу́з, -за, м. = жовтобрюх 1.
Пасина, -ни, ж. Плохой поясъ. Вх. Зн. 47.
Позализувати, -зую, -єш, гл. Зализать (во множествѣ).  
Постукати, -каю, -єш, гл. Постучать. Як прийде та постукає, зараз одчинити йому. Св. Л. ХП. 36.
Пошарувати, -ру́ю, -єш, гл. Вымыть, при чемъ тереть мочалкой, щеткой и пр. 2) Прополоть.
Селедець, -дця, м. = оселедець. Рудч. Ск. II. 172.
Чорноморка, -ки Черноморка. О. 1862. VI. 87. Ой махнула чорноморка білою рукою: не буде вам, чорноморці, ніколи покою. Н. п.
Нас спонсорують: