Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

червонозлотий
червонокрилий
червонолиций
червономордий
червононогий
червонопикий
червонорожевий
червонуватий
червонюк
червонюх
червонявий
червотока
червотокий
червоточина
червцевий
червчатий
червчатка
червчик
червчистий
черв'як
черв'ячок
черга
чергинькати
черговець
черговий
черготіти
чергуватися
чердак
чердаш
черевань
череванька
череватий
череватіти
черевець
черевик
черевина
черевича
черевиченько
черевичний
черевичник
черевичок
черевірний зуб
черевко
черево
черевуга
череда
чередарь
чередільниця
чередник
чередникувати
чередниця
чередниченко
чередниченько
чередничка
чередничок
чережний
через
черезножиця
черезплічник
черезсіделень
черезсіделок
черемуха
черемха
черемшина
черен
черенка
черенки
черенній зуб
череп
черепанька
черепаня 2
черепаха
черепашеня
черепашка
черепинка
черепиця
черепок
черепушечка
черепушка
черепча
череп'я
череп'яний
череп'янка
черес
чересло
чересок
черет
черетка
черетниця
череха
черець
черешенька
черешина
черешневий
черешник
черешнина
черешня
черешняк
черешнянка
черешняр
черити
черичка
черідка
черінь
черк I
черк II
черкавка
черкасевий
черкасин
черкасиновий
черкати
черкатися
черкач
черкес
черкеска
черкеський
черкітка
черкнути
черкнутися
черконути
Джиджули́ти, -лю́, -ли́ш, гл. = Чепурити. Джиджулити хату. Сим. 185.
Звінува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Лишиться приданаго. Бо ся уж звікувала з козачками поїхала. Гол. II. 722.
Зводні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = збідніти. Під лавкою капусточка, тиждень, як кипіла; ой їж, коли хоч, коли не зводніла. Н. п.
Круць, -ця, м. Гвоздь. (І. Христа) жиди мучили, на хрест роспинали, залізними круцями руці і ноги пробивали. Мил. 15.
Нагрома́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. нагрома́дитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Грести, нагрестись вдоволь. 2) Громоздиться, нагромоздиться. 3) Набираться, набраться, насобираться. Там засіли всі мої папери і рукописи, які в мене нагромадились до 1847 року. К. ХП. 12.
Позгасати, -сіємо, -єте, гл. Погаснуть, потухнуть (во множествѣ).
Порозчиняти, -ня́ю, -єш, гл. То-же, что и розчинити, но во множествѣ.
Прайник, -ка, м. = пральник = праник. Вх. Зн. 55.
Тиранський, -а, -е. Тиранскій. К. ПС. 135. К. Іов. 47.
Усень (только им. пад. ед. ч. муж. род.), усенький, -а, -е. ,, мѣст. = усей. Не так родина, як всень рід. Чуб. IV. 674. Лежать всенькі троє. КС. 1883. III. 671. Кривеньке, маленьке збігало поле всеньке. Ном. заг. № 374. Ой шкода, шкода та синього цвіту, що він розсіявся по всенькому світу. Грин. III. 622.
Нас спонсорують: