Балда, -ди, ж.
1) Большой топоръ.
2) Неуклюжая, неповоротливая женщина.
3) Въ загадкѣ: далда-балда — свинья.
Гарцівниця, -ці, ж. 1) Шалунья. На всю губу гарцівниця в людях і в господі. 2) Плясунья.
Гра́нь, -ні, ж. 1) Межа, граница. Саме на грані росте дуб. 2) Грань, боковая плоскость въ многогранникѣ. 3) Крупные горящіе уголья. 4) = Границя 2, Cetrario islandica L. 5) Раст. Sticta.
Калатати, -та́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] калатнути, -тну, -не́ш, гл.
1) Бить, колотить, ударить. Калатнув батька.
2) Стучать, стукнуть.
3) Звонить. Ото калатають, ще й дзвони поб'ють.
4) Хлопотать, прилагать усилія, биться. Треба довго калатати, щоб бабу ошукати.
5) Молотить, не развязывая снопа (о ржи).
6) Шевелить? тормошить? Не счулась, як воно й народилось, — так мені стало негарно. Дивлюсь — воно лежить біля мене мовчки. Я його калатала, так ноно вже неживе, то я й закопала.
Кипень, -пню, м. Кипятокъ. Кипнем її... спарив.
Колотвиця, -ці, ж. Лучина, дрань.
Королевенко, -ка, м. = короленко. Ой поїхав та королевенко на погуляння.
Неврікливий, -а, -е. Не подвергающійся болѣзни отъ уроків. Шоб неврікливе було, — умивають із помийниці.
Ніжка, -ки, ж.
1) Ум. отъ нога.
2) Ножка мебели, снаряда.
Очеретяник, -ка́, м. Чертъ, живущій въ тростникѣ.
