Благость, -ти, ж. Благость, доброта. Великі скарби своєї благости розсипав Бог у своєму красному мирові.
Брань, -ні, ж. Извѣстно только изъ анекдота о лѣнивой женщинѣ. «Шо ти, жінко, робиш, шо роботи твоєї не видно?» — Та шо роблю? я — каже, — чоловіче, брань беру. — А він то й дума: «шо ж то таке: брань беру?» Поліз на горище, сидить, дожидає, поки вона буде брань брати. Вона встала, напрягла ороху, прослала ряднину, насипала туди ороху; взяла, лягла черевом на землю і бере ротом орох той, їсть....
Ґазді́вський, -а, -е. Хозяйскій.
Кальний, -а, -е. Грязный, нечистый. В ремесника золота рука, та кальний рот. Як загнали ляхів в кальнії болота. Шлях кальний, — коні ледве-ледве сунуть. Cм. калний.
Клей, кле́ю, м. Клей, клейстеръ, все клейкое.
Повидатися, -даюся, -єшся, гл. Повидаться, увидѣться. Таки з своїм родом та повидаюся.
Попідкручувати, -чую, -єш, гл. Подкрутить (во множествѣ).
Пощибати, -ба́ю, -єш, гл. Отряхнуть. На високій полонині пощибана роса: ба, кто єї да пощибав? Білявиця боса.
Працювання, -ня, с. Трудъ.
Хишки, -шок, ж. = хихички. Хишками-смішками одбувсь.
