Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чуйно

Чуйно нар. 1) Чутко. Чуйно наслухають. Млак. 85. Я серцем чуйно ті печалі чую. К. Дз. 200. 2) Бдительно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЙНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЙНО"
Брику меж. = брик. Встрѣчено въ соедин. съ словомъ стрику: А кізочка стрику-брику. Рудч. Ск. I. 60.
Зві́л, зволу, м. 1) = зво́лення. 2) До зволу, по зволу. Сколько угодно. Взялися їсти 1 запивати, варенухи-веселухи довелось до зволу, три глеки її стояло рядом поверх полу. Мкр. Н. 38. Гуляв по зволу, веселився. Мкр. Г. 33.
Кожушка, -ки, ж. = кожушанка. Думаю потєгти свою кожушку черкасином. Черниг. у.
Кривуляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Искривлять, дѣлать кривыя, ломанныя линіи. Желех. 2) Хромать, ковылять. Безногий шов, кривуляв, на підсінню простий став. Чуб. V. 65.
Писемний, -а, -е. Письменный. Вх. Лем. 449.
Поготувати, -ту́ю, -єш, гл. Наготовить, приготовить (во множествѣ). Чи все вже поготували нам на дорогу?
Понастановлювати, -люю, -єш, гл. = понаставляти. Драг. 157. Наїдків, напитків понастановлювала. МВ. (О. 1862. III. 36).
Прокрякати, -каю, -єш и -кря́чу, -чеш, ж. Прокаркать.
Творіння, -ня, с. = твір 1. Гоже, не гоже — творіння боже. Шейк. Ум. творіннячко.
Укладка, -ки, ж. Взносъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУЙНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.