Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чубайка

Чубайка, -ки, ж. 1) Хохолъ, хохолокъ (у птицъ). А кулик чайку взяв за чубайку. Н. п. 2) Эпитетъ пигалицы, кажется употребляется только уменьшительное: чубаєчка. Ой ти, чаєчко, ти, чубаєчко, позич мені чуба. Чуб. V. 763. Ум. чубаєчка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБАЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБАЙКА"
Барилькуватий, -а, -е. О человѣкѣ: толстый, пузатый. Желех.
Гордівни́к, -ка́, м. Гордый человѣкъ, гордецъ. Сумує собі гордівник мовчки. Г. Барв. 456.
Доробко́вий, -а, -е. Заработанный. Батько нічого нам не лишив, ніякої дідівщизни, зосталося од матері доробкове, заробляне. Могил. Под.
Зсинобежитися, -жуся, -жишся, гл. Прикинуться бѣднякомъ, несчастнымъ. Зігнувсь, зсинобоживсь і почав прохати. Грин. II. 183.
Копиляк, -ка́, м. = копил 3. Вх. Лем. 426.
Перешкварити, -рю, -риш, гл. Пережарить.
Полуботок, -тка, м. Полусапожекъ, ботинокъ.
Приковувати, -вую, -єш, сов. в. прикувати, -кую́, -є́ш, гл. Приковывать, приковать. Коло тих стовпів дванадцять зміїв на ланцюгах приковано. Рудч. Ск. І. 135. Стоїть мов прикований — і очей не зведе. Рудч. Ск. II. 47.
Проламувати, -му́ю, -єш, сов. в. пролама́ти, -ма́ю, -єш, гл. Проламывать, проломить. І проломавши (стелю), спустили ліжко. Єв. Мр. 4. Проламав (у лісі) стежку. Рудч. Ск. II. 106.
Пруський, -а, -е. Прусскій. Г. Барв. 298.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУБАЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.