Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чубайка

Чубайка, -ки, ж. 1) Хохолъ, хохолокъ (у птицъ). А кулик чайку взяв за чубайку. Н. п. 2) Эпитетъ пигалицы, кажется употребляется только уменьшительное: чубаєчка. Ой ти, чаєчко, ти, чубаєчко, позич мені чуба. Чуб. V. 763. Ум. чубаєчка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБАЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБАЙКА"
Жевжикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Вѣтрогонить. Харьк. г.
Замі́стя, -тя, с. За́городье, предмѣстье. КС. 1887. VI. 485.
Зацвіріньча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = зацвірі́нькати. Употребляется также, когда рѣчь о дѣтскомъ говорѣ: Христос воскрес! — зацвіріньчала дітвора. Сим. 206.
Змолотити Cм. змолочувати.
Крап, -пу, м. Раст. Rubia tinctorum L. ЗЮЗО. І. 134.
Кровуватий, -а, -е. Многокровный. Мнж. 183.
Настерігати, -га́ю, -єш, сов. в. настерегти, -режу, -же́ш, гл. Подстерегать, подстеречь, подкарауливать, подкараулить.
Руля, -лі, ж. Дуло ружья. До того дотріскались, що за рулю не можна було взятись, так розгорілась. ЗОЮР. І. 69.
Уколупувати, -пую, -єш, сов. в. уколупати, -паю, -єш, уколупнути, -ну, -неш, гл. Отковыривать, отковырнуть. Приміг би, серця вколупнув та дав. Ном. №9517.
Чебчик, -ку, м. = чебрик. ЗЮЗО. І. 176. Грин. III. 495.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУБАЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.