Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чубайка

Чубайка, -ки, ж. 1) Хохолъ, хохолокъ (у птицъ). А кулик чайку взяв за чубайку. Н. п. 2) Эпитетъ пигалицы, кажется употребляется только уменьшительное: чубаєчка. Ой ти, чаєчко, ти, чубаєчко, позич мені чуба. Чуб. V. 763. Ум. чубаєчка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБАЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБАЙКА"
Зуверіти, -рію, -єш, гл. Покоробиться. Зуверіли дощки. Вх. Лем. 421.
Лулу́сь! меж. 1) Выражаетъ сильный и быстрый трескъ. Аж ось — лулусь щось під ногами! Загоготів якийсь підземний глас. Греб. 373. 2) Выражаетъ ударъ. Лулусь його у лоб!
Окапини, -пин, ж. мн. То, что течетъ со свѣчи.
Паленя, -ня́ти, с. = паляничка. Вх. Зн. 46. Родъ овсянаго хлѣба. У ступні стовче вовес, місит паленя і їст. Гн. І. 7. Cм. палянка 2.
Половецький, -а, -е. Половецкій. Серед землі половецької. Шевч. 645.
Попереполіскувати, -кую, -єш, гл. Переполоскать (во множествѣ). Побіжи в беріг, попереполіскуй оці ганчірочки. Славяносерб. у.
Призволятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. призволитися, -люся, -лишся, гл. Ѣсть, кушать, покушать. Їжте бо, призволяйтесь до борщу.
Рученя, -няти, с. Рученка, маленькая ручка. Білі рученята мліють-обнімають. Шевч. 133. Ум. рученятко, рученя́точко.
Уїжджати, -джаю, -єш, гл. = уїздити.
Халайстра, -ри, ж. = халастра. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУБАЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.