Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чубайка

Чубайка, -ки, ж. 1) Хохолъ, хохолокъ (у птицъ). А кулик чайку взяв за чубайку. Н. п. 2) Эпитетъ пигалицы, кажется употребляется только уменьшительное: чубаєчка. Ой ти, чаєчко, ти, чубаєчко, позич мені чуба. Чуб. V. 763. Ум. чубаєчка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБАЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБАЙКА"
Бесермен, -на и пр. = бусурман и пр.
Ватуйник, -ка, м. соб. Овцы, козы, еще не ягнившіяся. Желех.
Жовтля́вий, -а, -е. = жовтявий.
Класний, -а, -е. Классный. Левиц. Пов. 124.
Пейсатий, -а, -е. Имѣющій пейсы, съ большими пейсами.
Позмуровувати, -вую, -єш, гл. Сдѣлать изъ камня, кирпича (во множествѣ).
Поперебілювати, -люю, -єш, гл. Перебѣлить (во множествѣ).
Скатерка, -ки, ж. Скатертка. Н. Вол. у. Накрила сина скатеркою. Чуб. V. 715. Ум. скатертонька. Чуб. V. 1067.
Сп'ячник, -ка, м. Раст. Eriophorum angustifolium L. Вх. Лем. 469.
Узміжок, -жку, м. Окраина межи. Черн. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУБАЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.