Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чубайка

Чубайка, -ки, ж. 1) Хохолъ, хохолокъ (у птицъ). А кулик чайку взяв за чубайку. Н. п. 2) Эпитетъ пигалицы, кажется употребляется только уменьшительное: чубаєчка. Ой ти, чаєчко, ти, чубаєчко, позич мені чуба. Чуб. V. 763. Ум. чубаєчка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБАЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБАЙКА"
Бутвиння, -ня, с. Зелень, которую кладуть въ борщъ: петрушка, лукъ, укропъ и пр. Св. Л. 5.
Відкусити Cм. відкушувати.
Доцу́плювання, -ня, с. Дотаскиваніе какого-либо предмета.
Набендю́житися, -жуся, -жишся, гл. Надуться. Чого то вже так набендюжився?
Охрещати, -ща́ю, -єш, сов. в. охрести́ти, -щу́, -стиш, гл. Крестить, окрестить. Що Іван Хреститель воду охрещав. Грин. III. 5. Та ввечері охрестили і Марком назвали. Шевч.
Підсохти Cм. підсихати.
Потиху нар. Потихоньку. Мати з сином ходить, потиху говорить. Чуб. III. 153. Ум. потихеньку, потихесеньку, потихусеньку. Грин. III. 439. Чуб. V. 1134.
Похоронний, -а́, -е́ Похоронный; траурный. І Божий світ сукном похоронним окрився. К. МХ. 35.
Триніжник, -ка, м. = триніжок. МУЕ. III. 30.
Шабельтас, -са, м. Ремень, на которомъ носятъ саблю, портупея. Розв'язує царям їх шабельтаси. К. Іов. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУБАЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.