Бізувати, -вую, -єш, гл.
1) Ручаться, утверждать.
2) Быть въ состояніи. Багато їх маєш, мабуть, — та не бізуєш годувати.
3) — дарабою. Управлять плотомъ.
Домости́ти, -ся. Cм. домощувати, -ся.
Зазнаки́ нар. Завѣдомо.
Курлапий, -а, -е. Человѣкъ съ изуродованными на рукахъ и ногахъ пальцами.
Ломіга, -ги, ж. Большая дубина, большая палка.
Моска́лик, -ка, м. 1) Ум. отъ моска́ль. 2) Родъ морской рыбы. Потім посипались з матні на берег здорові лакерди... заблищали червоно — золоті москалики. 3) Жучокъ Сосcinella quintempunctata.
Пазілки, па́золки, -ків, м. мн. Зола, выбрасываемая послѣ бученья. Василева шати саме пазолки з хати виносила та й дивиться, де б той попіл викинути.
Побідник, -ка, м. Побѣдитель. І свій палаш, що звавсь побідник, до боку Низа прив'язав.
Позамокати, -каємо, -єте, гл. Замокнуть (во множествѣ).
Потребувати, -бу́ю, -єш, гл. Нуждаться въ комъ, чемъ. Ми нових богів не потребуємо, ми старого бога любимо. Нащо ти нас потребуєш?
