Заві́д и заво́д, -во́ду, м. 1) Начало, то, съ чего что-либо началося, завело́ся. Ще й заводу нема, ще й не починали. Ном. № 7801. нема́ й заво́ду. а) Не было и заведено, и не было никогда. Гребня чорт-ма й заводу, бо не пряла, каже, зроду. Н. п. б) Исчезло все, нѣтъ и слѣда. Уже й заводу нема того нічого, що там було. 2) Начало, причина ссоры. Я знаю цей завід між ними. Н. Вол. у. Знайду собі другу милу, щоб не мала роду, щоб не було, як з тобою, жадного заводу. Чуб. V. 255. Завод зробився з того, що той не хтів платити за горілку. Н. Вол. у. Не роби заводу: як в грошіх — віддай податок. Н. Вол. у. 3) Заводъ. А мій милий у неволі, у неволі — на роботі, він на сахарнім заводі. Грин. III. 563. Там недалеко рибні заводи запорозькії. ЗОЮР. І. 111. 4) Заведеніе, учрежденіе. 5) Звукъ плача, плачъ. Почулися важкі заводи плачу. Мир. ХРВ. 49. Мирний употребляетъ это слово вообще въ смыслѣ протяжнаго звука. Дикі заводи реву (бугаєвого) розлягались по околиці. Мир. ХРВ. 129. Вітер покривав їх своїми жалісливими заводами. Мир. Пов. І. 118. Вітер доносив до них заводи дзвонів. Мир. ХРВ. 142. на всі заво́ди крич́ати. Во все горло кричать. Слухайте мене! — на всі заводи, кричав Уласович, — адже я сотник. Кв. II. 94. 6) Домашній праздникъ (крестины, свадьба и т. п.). Який же там завід? — Хрестини. На заводі був. Підем на завід. Черк. у. 7) Верхній край плавной сѣти, къ которому привязываются поплавки. Вас. 188. 8) Родъ понятыхъ или экспертовъ, въ количествѣ пяти и болѣе человѣкъ, которыхъ потерпѣвшій убытокъ отъ потравы хозяинъ приглашаетъ (заво́дить заві́д) для освидѣтельствованія на мѣстѣ размѣровъ, причиненныхъ убытковъ; завід можетъ самостоятельно постановить рѣшеніе. Чуб. VI. 79. 9) у заво́ди. Во весь карьеръ. А брат уже летить у заводи тих двох гостей зострічати. Федьк.

Зажира́куватий, -а, -е. 1) Обжорливый, прожорливый. 2) Любостяжательный, алчный къ богатству, ненасытный. Ото у нас чоловік Рогуля — зажиракуватий: йому все мало! Волч. у.

Ли́сина, -ни, ж. 1) Плѣшь, лысина. Не по чім і б'є, як не по лисині. Ном. № 7367. 2) Бѣлое пятно на лбу у животныхъ. Як уродиться лоша з лисиною, то так воно й пропаде. Ном. № 3218. 3) Проталина, прогалина, при снѣжномъ покровѣ мѣсто, свободное отъ снѣга. Лисина чорної землі на добрій санній дорозі. О. 1862. IV. 95. 4) Поляна въ лѣсу. Ум. лисинка.

Перехотіти, -хо́чу, -чеш, гл. = перехтіти.

Помститель, -ля, м. = помстник. Помститель кривди. К. МБ. X. 8.

Поручник, -ка, м. 1) Поручитель. Черк. у. Позич мені руб грошей! — Дай, каже, поручника. — Якого ж я тобі поручника дам? Хто за мене поручиться? Я бідний. Чуб. II. 27. 2) Поручикъ. Не пущу, тя, поручнику, аж року дослужиш. Гол. I. 285.

Прищик, -ка, м. Ум. отъ прищ.

Розлюбити, -блю, -биш, гл. Разлюбить. Хай він тебе покидає — инший не розлюбить. Чуб. V. 410.

Фурр! меж. = фрр! Желех.

Хлебтати, -бчу, -чеш, гл. Хлебать, локать. «Чи не хоч, душко, чаю?» — спитав капитан, хлебчучи його з люлькою. Кв. Собака хлебче воду. Н. Вол. у.