Герун, -на, м.
1) Волъ съ короткими тупыми рогами.
2) Кувшинъ съ отбитымъ верхомъ.
Зда́вна нар. Издавна. Люд здавна коверзує, з того лихо і плазує.
Здолі́ти, -лі́ю, -єш, гл. = здолати. Я або втоплюся, або що! Я так жити не здолію. Хто не здоліє озватись ділами, хай обізветься німими сльозами.
Каганець, -нця, м. 1) Плошка, ночникъ. Гляне, посвічуючи по глибці каганцем. Дріжить, ізігнувшись над каганцем, лічить гроші. Живе, як каганець без лою. 2) Переносно: искры мелькающія въ глазахъ послѣ удара. Як заїхав по потилиці, так аж каганці в віччу засвітились. 3) Полка ружейная. 4) Изоляторъ на телеграфѣ. 5) Шуточно: рюмка. «Давай по чарці нам скоріш!» Я добрий каганець підправив та сам і випив наперед. 6) Вообще углубленіе или гнѣздо, въ которое вставляется шипъ, пятка столба и пр. Напр., въ глухомъ концѣ воротъ то гнѣздо, въ которомъ вращается нижній конецъ воротнаго столбика; въ дверяхъ въ него входить шипъ дверной пяты; въ снарядѣ для подвѣшиванія котелка надъ огнемъ (Cм. верклюг) въ немъ ходить пятка столба. 7) Въ устроенной для ловли звѣрей ямѣ (Cм. за́падниця) послѣднюю покрываетъ досчатая крышка, вращающаяся на валу, приходящемся посредин крышки; углубленія въ бокахъ ямы, въ которыя вставлены концы этого вала, также называются каганця́ми. 8) Въ ручной мельницѣ въ верхнемъ жерновѣ углубленіе, въ которое входить шесть, двигающій жернова. Cм. жорна. Ум. каганчик. Каганчик стоїть... на віконці.
Конопельки, -льок, ж. мн. Ум. отъ коно́плі.
Кукла, -ли, ж.
1) = лялька.
2) Свернутое повісмо пеньки.
3) Искусственная соска для дѣтей. Все на панщині, ніколі було годувать... Куклою і вигодувала. Ум. куколка.
Порозселюватися, -люємося, -єтеся, гл. Разселиться (о многихъ).
Похильний, -а, -е. = похилий 1. Похильнеє дерево похиляється, а покірливе дитятко поклоняється. Нігде мені постояти під похильним тином.
Рясити, -шу́, си́ш, гл. Дѣлать обильнымъ плодами, листьями. Не ваш то батько садочок садив, садочок садив, все злотом рясив.
Сплавник, -ка, м. Плотовщикъ.
