Вимочувати, -чую, -єш, сов. в. вимочити, -чу, -чиш, гл. Вымачивать, вымочить.
Віддалити, -ся. Cм. віддаляти, -ся.
Засмоли́ти Cм. засмолювати.
З'єдно́чити, -чу, -чиш, гл. = з'єднати 1. Будеш лежати, Тарасе, на рідній Україні, на узбережжі славного Дніпра, — ти ж бо його ім'я з своїм ім'ям навіки з'єдночив.
Зсохти. Cм. зсихати.
Катеринка, -ки, ж.
1) Шарманка. В шинку голосить, та вже не своїм голосом катеринка. Чути: катеринка грає.
2) Воротъ для притягиванія якоря на плоту.
Обіпрати Cм. обпірати.
Поморочитися, -чуся, -чишся, гл. Повозиться.
Прослідок, -дку, м. Слѣдъ. Прослідок по дорозі видко. Та люта пожежа іще не зовсім загладилась: куди ні кинь оком, усюди виден був по їй прослідок.
Топчило, -ла, с. Чанъ, въ которомъ топчуть виноградъ.
