Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чуйний

Чуйний, -а, -е. 1) Чуткій. К. МБ. XI. 155. Чуйними ушками в садочку надслухає. Гол. IV. 357. Татарина чуйним він чує ухом. К. ПС. 116. Велико чуйна до краси і сили рідного.... слова. К. ХП. 16. 2) Бдительный. Будь чуйний. Одкриттє св. Іоанна Богосл. III. 2. 3) Сознательный, въ сознаніи. Меланія зовсім чуйна була: хоч очі од спання помаліли, та дивилися.... жваво. МВ. ІІ. 202. Ум. чуйненький. Старесенька, малесенька, ледві од землі видно, а ще чуйненька, говірка. МВ. І.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЙНИЙ"
Водовоз, -за, м. 1) Водовозъ. Рк. Левиц. 2) Названіе валета бубенъ при игрѣ въ хвальку. КС. 1887. VI. 465.
Зи́з, -за, м. 1) Косой, косоглазый. Лис, зиз, кутернога: як удасться що доброго — велика ласка пана Бога. Ном. № 8546. зи́зом диви́тися. Искоса посматривать.
Ма́кортик, -ку, м. = макітра. Шух. I. 106.
Неприхильно нар. Неблагосклонно; недружелюбно.
Поганяння, -ня, с. Понуканіе.
Свиняк, -ка, м. 1) Порода грибовъ. Радом. у. 2) Свиной экскрементъ. КЗ. V. 61.
Сунка, -ки, ж. Сумка. Старецької сунки нігди не наповниш. Ном. № 4655.
Убий-Душа, -ші, об. Убійца. А мій батько убий-душа. Мнж. 57.
Шелестіння, -ня, с. Шелесть, шумъ. Левиц. Пов. 276.
Шумка, -ки, ж. 1) Родъ пѣсни веселаго характера. Хлопці шумки заспівали, старші казку кажуть. Федьк. І. 26. 2) Родъ танца.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.