Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чубук

Чубук, -ка, м. Чубукъ. Чуб. І. 94.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБУК"
Бондарський, -а, -е. Бочарскій.
Десни́й, -а́, -е́. Правый.
Джере́ловий, -а, -е. Относящійся къ джерелу.
Заголо́вний, -а, -е. Заглавный.
Одідичити, -чу, -чиш, гл. Получить въ наслѣдство, унаслѣдовать.
Пластун, -на, м. 1) Кубанскій козакъ, несущій сторожевую и развѣдочную службу и въ то-же время занимающійся охотой и рыбной ловлей. Поп. 240, 241. О. 1862. I. Кух. Пластуни, 61. 2) = пластовець.
Понапорошувати, -шую, -єш, гл. Напылить, насыпать (во многихъ мѣстахъ). Чого це в нас скрізь борошном понапорошувано? Пирятин. у.
Пульча, -чати, с. = пуля 1. Вх. Лем. 458.
Свердлити, -длю, -лиш, гл. Сверлить, буравить. Грив. II. 3. Колісник — поганий чоловік: свердле та довба та знов забива. (Погов.) Волч. у. (Лобод.).
Уланський, -а, -е. Уланскій. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУБУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.