Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чудородний

Чудородний, -а, -е. = чудернастий. Чудородна людина. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 475.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДОРОДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДОРОДНИЙ"
Барбуля, -лі, ж. Порода рыбы: mullus barbatus. Вх. Пч. II. 20.
Берлин, -на, м. Карета. Їде шляхом до Київа берлин шестернею. Шевч. Так розжився, що було берлином їздить. Будка з вікнами і коні впростяж. ЗОЮР. І. 266.
Нелюдяність, -ности, ж. = нелюдськість. Желех.
Оклецьок, -цька, м. 1) Обрубокъ. 2) Неуклюжее толстое дитя.
Перелицьовувати, -вую, -єш, сов. в. перелицювати, -цюю, -єш, гл. 1) Перелицовывать, перелицовать, перевернуть на изнанку. К. ЧР. 362. 2) Пародировать. Перелицьована «Енеїда».
Підсприсувати, -сую, -єш, гл. Подставить спрису. (Cм.) Гайсин. у.
П'ядики, -ків, м. мн. Раст. Lycopodium annotinum et clavatum. Лв. 100.
Стегевце, -ця, с. Ум. отъ стегно.
Учариця, -ці, ж. Пастушка. Ум. учаричка. Вх. Лем. 476.
Фіїна, -ни, ж. = хрещениця. Шух. І. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУДОРОДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.