Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чудородний

Чудородний, -а, -е. = чудернастий. Чудородна людина. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 475.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДОРОДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДОРОДНИЙ"
Баруля, -лі, ж. Берлога. Вовк старий в барулі здох. Бор. 21.
Віжечки, -чок, ж. мн. ум. отъ віжки.
Ворітенька, -ньок, ворітечка, -чок, мн. ум. отъ ворота.
Зціплювати, -плюю, -єш, сов. в. зціпити, -плю, -пиш, гл.зуби, руку. Стискивать, стиснуть, сжимать, сжать.
Позлазити, -зимо, -зите, гл. 1) Слѣзть (о многихъ). Декотрі позлазили вниз. Левиц. І. 90. Брати позлазили з дуба. Драг. 340. 2) Взлѣзть (о многихъ). Хлопці позлазили на дерева. Позлазим на дуба та переночуєм. Драг. 340.
Притрусити Cм. притрушувати.
Рикало, -ла, м. 1) Обладающій громкимъ голосомъ. Наш дяк — добрий рикало: як що виголосить у церкві, так хто його зна де чутно. 2) Картавящій человѣкъ.
Скрепенити, -ню́, -ни́ш, гл. Прилѣпить скрепеник.
Смудитися, -джуся, -дишся, гл. Жариться, печься. Там (у пеклі, в печі) душі ся смудили і чорти їх мішали желізними кочергами. Гн. II. 252.
Товкиць! меж. Толкъ! Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУДОРОДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.