Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чудородний

Чудородний, -а, -е. = чудернастий. Чудородна людина. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 475.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДОРОДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДОРОДНИЙ"
Визивання, -ня, с. 1) Вызываніе. 2) Брань, ругня. Вх. Лем. 397.
Гидомир, -ра, м. Гадкій, отвратительный человѣкъ. Та й вибрала ж якого гидомира! Лесь поганішого й на світі не було. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Зві́сно нар. 1) Извѣстно. Здавна звісно, що він добрий чоловік. 2) Извѣстное дѣло, конечно. Звісно, чужі люде: хоть і добрі, та не знатимуть. МВ. І. 13. На бе́седі, вже звісно, попились. Гліб. 43.
Кинутися Cм. кидатися.
Надколупа́ти, -па́ю, -єш, гл. Надковырять.
Назди́б нар. Навстрѣчу.
Накондуба́читися, -чуся, -чишся, гл. Нахмуриться (о небѣ въ тучахъ). Мерщій, паничу, збірайтесь, а то дивіться, як небо накондубачилось, — мабуть моква буде. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Переплести, -ся. Cм. переплітати, -ся.
Позаламлювати, -люємо, -єте, гл. Заломить (о многихъ).
Стеменно нар. Точь-въ-точь, именно, точно. Борз. у. Левиц. І. 392. Чи так. брате Мамаю? — Стеменно так. К. ЦН. 237. Воно стеменно той коник, що по полю скаче. КС. 1882. X. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУДОРОДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.